Оновлення даних у військкоматі: як оскаржити штраф за неявку

16 липня 2024 року сплив 60-денний термін, протягом якого Міністерство оборони України вимагало від осіб, які перебувають на військовому обліку, оновити свої дані у ТЦК (територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки). За словами представників Міноборони, за несвоєчасне оновлення даних передбачена адміністративна відповідальність.

Ми публікує шаблон позовної заяви, яка допоможе оскаржити такі штрафи.

 

Важливо!

• Штраф за неявку до ТЦК для оновлення даних не може бути виписаний автоматично.
• Перед винесенням постанови про накладення штрафу ТЦК зобов'язане провести розгляд справи згідно з КУпАП (Кодексом України про адміністративні правопорушення).
• Особа, на яку накладається штраф, має бути повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
• Розгляд справи без участі особи, а також без належних доказів повідомлення, є незаконним.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

Як оскаржити штраф ТЦК?

1. 1. Зверніться до районного суду:
2. 2. Складіть позовну заяву:

• Використайте шаблон.
  - Додайте квитанцію про сплату судового збору.
  - За потреби додайте клопотання про поновлення строку оскарження постанови, клопотання про витребування доказів (якщо ви не отримали постанову, але знаєте про її існування), клопотання про розгляд справи за вашої відсутності.

1. Подайте позов до суду.

Пам'ятайте:

• Ви маєте право оскаржити штраф за неявку до ТЦК.
• Зверніться за юридичною консультацією, якщо вам потрібна допомога у складанні позовної заяви.

УВАГА! Після 16 липня частина 3 статті 210 КУпАП, що передбачає штрафи від 17 000 до 25 500 грн, стане вкрай актуальною. Бо саме зараз діє вказаний у цій частині статті "особливий період".

Зверніть увагу на текст "ПРИМІТКИ" до цієї статті КУпАП. І використовуйте цю примітку при захисті.
Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,

• тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в ОСОБЛИВИЙ період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПРИМІТКА. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Кодексу.

ЗРАЗОК ПОЗОВУ В СУД ПРО СКАСУВАННЯ ШТРАФУ ТЦК

До: Оболонського районного суду м. Києва

Позивач:

Відповідач: ПІП
РНОКПП
Адреса: _
тел. _
e-mail: _
Третя особа:

Судовий збір: _ грн

Позовна заява про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 210 КУпАП.

І. Щодо підвідомчості даної справи районному суду:

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства, -
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

1. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом адміністративного позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 286 КАС України, дана справа відноситься до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

ІІ. Щодо підстави звернення до суду :

27 серпня 2024 року, я, дізнався про те, що Територіальний центр комплектуцвання та соціальной підтримки міста (надалі-Відповідач) склав відносно мене Постанову№ від (дата) (надалі- Постанова).
На підставі зазначеної Постанови Позивач був притягнутий до адміністративной відповідальності у вигляді штрафу у розмірі _(сума штрафа) за нібто вчинене порушення ст210 КУпАП.
У Постанові зазначено

Зі змісту оскаржуваної постанови, про наявність якої дізнався ..2024 року після блокування його карткового рахунку в

У присутності Позивача протокол не складався, про місце і час розгляду справи його не повідомляли, оскаржувана постанова за адресою його місця проживання не надходила.

Враховуючи вищевикладене, Позивач вимушено звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважаю Постанову незаконною та необґрунтованою, виходячи з наступного:

ІІІ. Щодо суті та нормативно-правового обґрунтування позовної заяви:

1. За змістом ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 2 ст. 210 КУпАП в редакції на момент вчинення правопорушення, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період. 

Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта. 
Зі змісту оскаржуваної постанови, долученої позивачем, вбачається, що йому інкримінується порушення вимог вимоги підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобо'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року та абзацу 9 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про військовий обовязок і військову службу. 

Відповідно до абзацу 9 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про військовий обовязок і військову службу взяттю на військовий облік призовників, військовозобовязаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі. 

Військовий обов`язок окрім іншого включає дотримання правил військового обліку. 

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовязаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовязаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку). 

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобовязаних та резервістів. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобовязаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (абзац 8 пункт 2 частина 1 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу в редакції закону від 27.02.2024).

Окремо зазначаю, що Відповідачем не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто субєктом владних повноважень не виконано належним чином обовязку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. 

З огляду на вищезазначене, оскільки Відповідачем при винесені оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення проведено за відсутності особи,яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності даних,що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи,а відтак не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 77 КАС України, належним способом захисту порушеного права Позивача у даному випадку , є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, яки зазначені у прохальної частині позову.

Таким чином, уповноваженими особами відповідача допущені процесуальні порушення під час розгляду та складання Постанови № від ..2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

1. Згідно Закону України від 09 травня 2024 року №3696-ІХ, текст статті 210 КУпАП було доповнено наступним:

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. 

Прошу Суд звернути увагу на відсутність слова «всіх» перед висловом «персональних даних». Таким чином, можна зробити висновок про те, що вона звільняє особу від відповідальності за ст.210,210-1 КУпАП за будь-яки порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно цієй особи існує можливість отримання будь-якої частини персональних даних з інших реєстрів.

Прошу Суд при тлумаченні даной норми застосувати презумпцію правомірності рішень та дій особи. Тобто, якщо закон дозволяє множинне тлумачення, то завжди приймається тлумачення на користь приватної, а не публічної особи, як передбачено ст 15 Закону України «Про адміністративну процедуру» №2073-ІХ від 17 лютого 2022 року.

Крім того, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року по справі №812/292/18:

«Отже, Велика Палата Верховного Суду враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішеннівід 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлучамення, завжди трактуються на користь особи…»
Згідно ЗУ «Про захист персональних данних» №2297-VI віцд 01 червня 2010 року, персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована»

Відповідач мав та має можливість отримати персональні дані Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (утому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (распорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Наприклад, інформація про дані Позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, яки створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24 грудня 1993 року; інформація про РНОКПП Позивача, місто работи, податкову адресу, доходи, може бути отримана від Державної податкової служби України; про місце реєстрації - від органів МВС України.
За таких умов, будь-яке застосування штрафу Відповідачем щодо Позивача на підставі ст.210 КУпАП України є незаконною, оскільки прямо порушує імперативну норму примітки до цієй статті.

Зазначена вище норма Закону мистіть н5 вичерпний перелік персональних даних. Тобто, прямо у Законі перелічені яу такі, що підлягають уточненню: адреса проживання, номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (заії наявності). Але ж також зазначено, що мають бути уточнені і інши персональні дані.
Оскільки у даной нормі прямо не передбачені інши персональні дані, вимогу ТЦК та СП про їх уточнення суперечить ст.19 Констітуції України,згідно якої ніхто не можу бути забовязаний вчинити дії, яки прямо не передбачені або суперечать Закону.

Заходи досудового врегулювання спору не вживались.
Заходи забезпечення позову та доказів до подання позовної заяви не здійснювались.

Таким чином, з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати у сумі 1211, 20 грн.

Враховуючи викладене,-

ПРОШУ:

1. Скасувати постанову від 2024 року, винесеної начальником підполковника (хто саме виніс, дані) , якою Який Микола Іванович було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі (_ гривень) за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Провадження у справі про притягнення Якого Миколи Івановича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки:

ПІП _

Начальники структурних підрозділів РТЦК не мають повноважень щодо розгляду справ про порушення військового обліку — суд

Аналіз судового рішення щодо порушення військового обліку
Ключові моменти рішення:

Неповноваженість особи: Суд визнав, що начальник структурного підрозділу ТЦК не мав повноважень розглядати справу про адміністративне правопорушення. Тільки керівник ТЦК має право накладати адміністративні стягнення за порушення військового обліку.
Порушення процедури: Було встановлено, що при накладенні адміністративного стягнення були порушені процедурні вимоги закону. Зокрема, не було визначено точну суму штрафу в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Часткове задоволення позову: Суд скасував постанову ТЦК і направив справу на новий розгляд, але не закрив провадження у справі повністю. Це означає, що особу можуть знову притягнути до адміністративної відповідальності, але вже з дотриманням усіх вимог закону.
Що це означає для громадян:

Важливість дотримання процедур: Це рішення підкреслює важливість дотримання всіх процедурних норм при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Якщо ці норми порушуються, рішення може бути оскаржене в суді.
Право на захист: Громадяни мають право захищати свої права в суді, якщо вважають, що їхні права були порушені.
Потреба у юридичній консультації: У складних випадках, пов'язаних з військовим обліком, рекомендується звернутися за юридичною консультацією.
Можливі наслідки для ТЦК:

Перегляд справ: Це рішення може призвести до перегляду інших справ, розглянутих неповноваженими особами.
Зміни у роботі: ТЦК можуть бути змушені змінити свою практику і більш уважно дотримуватися законодавства.
Відповідальність посадових осіб: Посадові особи, які порушили закон, можуть нести відповідальність.
Загальні висновки:

Це рішення є важливим прецедентом, який підтверджує, що суди в Україні готові захищати права громадян і контролювати діяльність державних органів. Воно також нагадує про необхідність дотримання законності та справедливості у всіх сферах життя.

Важливо зазначити:

Цей аналіз є загальним і не може замінити консультацію з юристом.
Ситуація з військовим обліком в Україні постійно змінюється, тому актуальну інформацію слід уточнювати у відповідних органах або у юристів.

ЗАЯВУ ПРО ВІДСТРОЧКУ МОЖНА ПОДАТИ І ПІСЛЯ ОДЕРЖАННЯ ПОВІСТКИ НА ВІДПРАВКУ - рішення суду

Суть справи: Громадянин подав до ТЦК відповідну заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У свою чергу, ТЦК, у відповідь на вказану заяву листом повідомило, що ним 06.03.2024 вже пройдено ВЛК, за результатами якої він визнаний обмежено придатним, заяви на отримання відстрочки ним не подано. В цей же день йому вручено повістку про відправлення до війська на 09.03.2024, розписавшись в якій він дав згоду на те, щоб його призвали на військову службу.

Фактично, ТЦК розцінило факт вручення чоловіку повістки на відправку, як здійснений факт його призову, заперечуючи можливість подати заяву на відстрочку, та відмовилося розглянути відповідну заяву.

Чоловік успішно оскаржив бездіяльність ТЦК до суду.

Рішенням від 26.08.2024 по справі № 140/4960/24 суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК, зазначивши наступне:

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що на час подання позову та на момент розгляду справи по суті, позивач є військовозобов`язаним, оскільки він не є призваним на військову службу.

Чинне законодавство не регламентує строк подання заяви про відстрочку.

Неподання такої заяви до проходження ним ВЛК та вручення йому повістки про направлення до війська 06.03.2024 до закінчення призову, та не набуття ним статусу військовослужбовця,
не позбавляють особу в межах мобілізаційної процедури на подання в подальшому такої заяви, за умови виникнення обставин, які надають йому таке право

Суд зазначає, що
підпис особи в отриманні повістки свідчить про її отримання та ніяким чином не констатує згоду особи на те, що він дає згоду на призов її на військову службу

Відтак, підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку, що отримавши таку заяву з додатками, ТЦК, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після її отримання, повинен був за наслідком її розгляду по суті прийняти відповідне рішення щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ