Исковое заявление в суд о снятии ареста с имущества (образец Украина)

Снять арест с имущества в Украине, можно разными способами, например, через исполнительную службу, с помощью отмены исполнительного документа, или через частного исполнителя, или снятие ареста нотариусом.

Как правило, снять арест через суд необходим, если арест очень старый, или исполнительное дело уничтожено, или вообще закрыто. В таком случае, исполнитель просто физически не может снять арест, т к для такого снятия, необходимо открытое исполнительное производство.Перед тем, как подавать иск в суд о снятии ареста, сторона в обязательном порядке направляет заявление государственному исполнителю и снятии ареста и предоставление информации об исполнительном производстве. Государственный исполнитель отвечает, что не может снять арест, поскольку исполнительное дело уничтожено. Данный ответ необходимо приложить к иску о снятии ареста.

Разблокируем карту банка, снимем арест с имущества.
Опыт более 10 лет. +80% выигранных дел.
Снятие ареста с автомобиля;
Cнятие ареста с банковского счета;
Снятие ареста с имущества;
Снятие ареста с недвижимости;
Cнятие ареста на пользование транспортным средством;
Cнятие запрета на выезд за границу;
Снятие ареста, наложенного на р/с предприятия.

063-595-87-10 - для консультаций

Снятие ареста нотариусом или в ЦНАП

Нотариус или ЦНАП снимает арест, если есть решение суда о таком снятии, Кроме того, нотариус имеет право снять и другие обременения, например, ипотечное обременение или залоговое обременение. В таком случае, нотариусу необходимо подать решение суд, с отметкой о том, что решение уже вступило в силу.

Срок давности ареста на имущество Украина

По общему правилу, такого понятия, как срок давности ареста не существует. Арест не снимается автоматически, по факту истечения определенного срока. По общему правилу, какой орган наложил арест, то его и снимает. Иногда, под сроками давности ареста, понимают ситуацию, когда дело уничтожено, или когда исполнительный документ возвращен взыскателю, и при этом прошло три года, но даже в таком случае, арест автоматически не снимается и необходимо обращаться в суд с иском о снятии ареста.

Как снять арест с имущества Украина и как снять арест с имущества наложенный именно судом

Согласно законодательству Украины, арест с имущества снимается в таких случаях:

  1. 1. По решению государственного или частного исполнителя;
  2. 2. Полное исполнение решения суда;
  3. 3. Арест снимается исполнителем, если имущество было продано на торгах и покупатель полностью рассчитался;
  4. 4. Получение решение суда и снятии ареста или об отмене обеспечения иска;
  5. 5. Отмена через суд надпись нотариуса.
  6. Mayorov advokat

Рассмотрим вариант снятия ареста по решению суда. Если арест устаревший и исполнительное дело уничтожено, тогда необходимо подать иск в суд и получить решение о снятия ареста. Но есть и другой вариант, когда суд наложил арест в целях обеспечения иска, в таком случае, необходимо просто подать заявление об отмене такого обеспечения. В последнем случае, суд рассматривает такое заявление в течении 10 дней и отменяет свое решение.

В каких случаях не получиться снять арест с имущества в обычном порядке:

  1. Если исполнительное дело уничтожено;
  2. Если исполнительное дело возвращено взыскателю и прошло более трех лет;
  3. Если должник умер;

Исковое заявление о снятии ареста подается в суд по месту нахождения имущества. Если арест снимается с нескольких объектах, оплачивается судебны сбор по каждому аресту. Судебный сбор за снятие ареста в 2021 году составляет 908 грн.

snyali aresty s nedvizhimosti i priznali pravo sobstvennosti

Заявление в суд о снятии ареста с имущества (образец Украина)

Шевченківський районний суд міста Києва

Позивач:
Адреса:
РНОКПП:

Відповідач:
Адреса:
РНОКПП:

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги:
Шевченківський відділ державної
виконавчої служби у місті Києві

ПОЗОВНА ЗАЯВАпро зняття арешту з нерухомого майна

Обґрунтування підсудності:

Даний позов подається до Шевченківського районного суду міста Києва за правилами виключної підсудності визначеної частиною 2 статті 30 ЦПК України, відповідно до якої: позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Підстави позову полягають в наступному:

Вказаний позов виник відносно арешту всього невизначеного майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного згідно з постанов № від 25.01.2012 року та № від 02.04.2013 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, державним виконавцем Артемчук Т.В. на підставі виконавчого листа №, що був виданий 17.11.2011 року Шевченківським районним судом міста Києва щодо стягнення боргу в сумі 23 489,73 гривень з (РНОКПП_) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (ЄДРПОУ: 09807856).
Згідно довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах вказаного виконавчого провадження було накладено арешт на все нерухоме майно (РНОКПП).

  1. 06.2017 року _. повною мірою виконав зобов’язання та сплатив борг кредитору - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», що підтверджується Квитанцією про здійснення касової операції на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та сплати коштів в сумі 23 489,73 гривень.
  2. 11.2019 року на підставі виконання зобов’язання, яке стало підставою для ухвалення судового рішення та відкриття виконавчого провадження, . звернувся до органу державної виконавчої служби з заявою про закриття виконавчого провадження № від 25.01.2012 року та №36153561 від 02.04.2013 року на підставі повного виконання зобов’язання та скасування всіх арештів та обмежувальних заходів.


На вищевказану заяву було отримано відповідь від 12.11.2019 року Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій було вказано, що виконавчі провадження були завершені, а матеріали виконавчих проваджень за 2012 та 2013 роки знищені у відповідності до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.
Отже, станом на дату звернення до суду, виконавчі провадження в межах яких накладений арешт завершені та знищені, а тому скасувати зазначений арешт являється можливим виключно в судовому порядку в позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження «…у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.»
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.)

• Судовий збір за подання позову: 3 632,00 грн;

На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:

  1. Зняти арешт із земельної ділянки _
  2. Зняти арешт із садового будинку _.
  3. Зняти арешт із гаражного боксу _.
  4. Зняти арешт із квартири _;

Додатки:

«» 2021 рік В.О. Майоров

Якщо вам потрібна допомога адвоката по нерухомості - звертайтеся!
Адвокат Василь Майоров
Замовте перевірку нерухомості, аналіз вашої справи або консультацію по телефону:
063-696-87-10 (Viber)
Київ і Київська область (Буча, Ірпінь)

Судебная практика о снятии ареста с имущества, когда исполнительное дело не уничтожено

Постановление объединенной палаты Кассационного гражданского суда от 24.05.2021 № 712/12136/18 (61-4726сво19):
Должник, как сторона исполнительного производства, в случае несогласия с арестом, который наложен государственным или частным исполнителем при принудительном исполнении судебного решения, не может предъявлять иск о снятии ареста с имущества и быть истцом по такому иску, поскольку имеет право на обжалование действий государственного исполнителя в порядке. Если суд ошибочно принял иск к рассмотрению, в ходе судебного разбирательства он должен закрыть производство по делу
Ключевые тезисы:
В октябре 2018 ОСОБА_1 обратился в суд с иском к Сосновского отдела государственной исполнительной службы Главного территориального управления юстиции в Черкасской области (далее - ОГИС) о снятии ареста.
В обоснование иска ссылается на то, что на исполнении государственного исполнителя ОГИС находится исполнительное производство от 2 июня 2015 № 47727431 по выполнению исполнительного листа от 16 марта 2015 № 2/695/8/15, выданного Золотоношским городским судом Черкасской области о взыскании с него в пользу ОСОБА2 на содержание несовершеннолетнего сына ОСОБА4 алиментов в твердой денежной сумме в размере 500 грн ежемесячно, до достижения сыном совершеннолетия. В связи с образованием задолженности по алиментам государственным исполнителем ОГИС 22 сентября 2015 принято постановление, которым на недвижимое имущество истца, а именно квартиру АДРЕС1, наложен арест. В течение 2016 и 2017 истец задолженность погасил и ежемесячно платит алименты в пользу ОСОБА2 на содержание несовершеннолетнего сына ОСОБА4. Истец отмечает, что арест на квартиру нарушает не только его права и законные интересы, но и его матери ЛИЦО3, поскольку часть арестованной квартиры принадлежит ей.
Краткое содержание постановления суда первой инстанции
Постановлением Сосновского районного суда г.. Черкассы от 6 декабря 2018 закрыто производство по делу.
Суд первой инстанции, принимая решение о закрытии производства по делу, руководствовался тем, что ОСОБА_1 является должником в исполнительном производстве, а потому для него установлен иной порядок защиты нарушенного права путем обращения в суд с жалобой, а не в порядке искового производства.
Краткое содержание постановления апелляционного суда
Постановлением Апелляционного суда Черкасской области от 31 января 2019 решение суда первой инстанции оставлено без изменений.
Постановление апелляционного суда мотивировано тем, что ОСОБА_1 является стороной исполнительного производства, а следовательно спорный вопрос регулируется специальными нормами права, установленными в разделе VIИ ГПК Украины «Судебный контроль за исполнением судебных решений». Апелляционный суд согласился с выводом суда первой инстанции о необходимости прекращения производства по делу, поскольку указанный спор не подлежит рассмотрению в порядке искового производства.

Мотивы, по которым выходит Верховный Суд, и применены нормы права
Постановление суда кассационной инстанции о передаче дела на рассмотрение Верховного Суда в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда мотивировано наличием применения судом кассационной инстанции в разных палатах принципиально разного подхода к пониманию и толкованию статьи 255 ГПК Украины, что вызывает необходимость устранения выявленных расхождений в практике их рассмотрения Верховным Судом.
Верховный Суд в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда считал, что в случае обращения в суд с иском об отмене ареста с имущества должника, наложенного в рамках исполнительного производства, в суда отсутствуют процессуальные полномочия прекратить производство по делу в соответствии с пунктом 1 части первой статьи 255 ГПК Украины, в то же время это является основанием для отказа в иске из-за неправильно выбранный способ защиты нарушенных прав.
Вместе с тем, Верховный Суд в составе коллегии судей Третьей судебной палаты Кассационного гражданского суда в постановлении от 29 июля 2020 по делу № 161/3171/19 (производство № 61-2484) пришел к выводу о том, что поскольку арест наложен на имущество должника в рамках исполнительного производства с целью обеспечения исполнения решения суда, поэтому он не может выступать истцом в этом деле и такое дело не подлежит рассмотрению в исковом производстве и выводы судов о необходимости закрытия производства по делу являются обоснованными.
Верховным Судом установлено наличие подобных выводов и в постановлении от 20 января 2021 по делу № 157/298/19 (производство № 61-20261св19), принятые Верховным Судом в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда, дополнительно свидетельствует о наличии противоположных по содержанию подходов для определения категории дел.
Передавая дело на рассмотрение Верховного Суда в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда, коллегия судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда считала, что есть основания для отступления от заключения по применению нормы права в подобных правоотношениях, изложенного в постановлениях от 29 июля 2020 в делу № 161/3171/19 (производство № 61-2484св20), принятой Верховным Судом в составе коллегии судей Третьей судебной палаты Кассационного гражданского суда, от 20 января 2021 по делу № 157/298/19 (производство № 61-20261св19), принятой Верховным Судом в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда.
Верховный Суд в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда не согласен с такими выводами коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда ввиду следующее.
В соответствии со статьей 1 Закона Украины «Об исполнительном производстве» исполнительное производство как завершающая стадия судебного производства и принудительное исполнение судебных решений и решений других органов (должностных лиц) - это совокупность действий определенных в настоящем Законе органов и лиц, направленных на принудительное исполнение решений и проводятся по основаниям, в пределах полномочий и способом, которые определены Конституцией Украины, настоящим Законом, другими законами и нормативно-правовыми актами, принятыми в соответствии с настоящим Законом, а также решениями, которые в соответствии с настоящим Законом подлежат принудительному исполнению.
Одним из средств юридической защиты сторон исполнительного производства при проведении исполнительных действий является судебный контроль за исполнением судебных решений по гражданским делам, который предусматривает, в частности, возможность совершения определенных процессуальных действий в исполнительном производстве только с разрешения суда, а также обязанность суда рассмотреть жалобы на решения, действия или бездействие государственного исполнителя и других должностных лиц государственной исполнительной службы и иски, возникающие из отношений по принудительному исполнению судебных решений.
Во время исполнения судебных решений стороны исполнительного производства вправе обжаловать решения, действия или бездействие органов государственной исполнительной службы, их должностных лиц, исполнителей или частных исполнителей в порядке судебного контроля, поскольку выполнение судебного решения является завершающей стадией судебного разбирательства.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Установив, что истец является должником в исполнительном производстве, суды предыдущих инстанций пришли к обоснованному выводу о том, что он не может предъявлять иск о снятии ареста с имущества, поскольку законом в этом случае предусмотрен иной способ судебной защиты, а именно, обжалование должником решения , действий, бездействия государственного исполнителя в порядке, предусмотренном разделом VII ГПК Украины.
В соответствии с пунктом 1 части первой статьи 255 ГПК Украины суд своим определением прекращает производство по делу, если дело не подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.
Итак, ошибочно приняв иск к рассмотрению, в ходе судебного разбирательства суд прекратить производство по делу по основанию, предусмотренному пунктом 1 части первой статьи 255 ГПК Украины.
При таких обстоятельствах выводы судов предыдущих инстанций о прекращении производства по делу на основании пункта 1 части первой статьи 255 ГПК Украины являются обоснованными, поскольку арест наложен на имущество ОСОБА_1, который является должником в исполнительном производстве, с целью обеспечения исполнения решения суда, а поэтому он не может выступать истцом по данному делу и такое дело не подлежит рассмотрению в исковом производстве.
Аналогичные выводы содержатся в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 2 октября 2019 № 904/51/19 (производство № 12-122гс19).
Объединенная палата Кассационного гражданского суда в составе Верховного Суда видит основания для отступления от вывода, изложенного в постановлениях от 29 июля 2020 по делу № 161/3171/19 (производство № 61-2484св20), принятой Верховным Судом в составе Третьей судебной палаты Кассационного гражданского суда, от 20 января 2021 по делу № 157/298/19 (производство № 61-20261св19), принятой Верховным Судом в составе первой судебной палаты Кассационного гражданского суда, поскольку вывод суда первой инстанции, с которым согласился и апелляционный суд о прекращении производства является обоснованным, так как арест наложен на имущество в целях обеспечения исполнения решения суда, а потому заявители не могут выступать истцами по данным делам и такие дела не подлежат рассмотрению в исковом производстве.
Объединенная палата Кассационного гражданского суда в составе Верховного Суда видит оснований для отступления от вывода, изложенного в постановлении Верховного суда в составе Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда от 1 апреля 2020 № 636/2408/19 (производство № 61-21706св19) , поскольку фактические обстоятельства по этим делам разные.
Объединенная палата Кассационного гражданского суда в составе Верховного Суда считает необходимым отступить от заключения Верховного Суда в составе Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда, изложенного в постановлении от 23 декабря 2020 № 554/7908/17-ц (производство № 61-4357св19 ), в которой суд при аналогичных обстоятельствах пришел к противоположному выводу о наличии оснований для отказа в иске, при условии если истец (должник по исполнительному производству) неправильно выбрал способ защиты своих прав и интересов.
Поскольку оспариваемые судебные решения судов предыдущих инстанций оставлено без изменений, а кассационную жалобу без удовлетворения, то судебный сбор за подачу кассационной жалобы возлагается на лицо, подавшее кассационную жалобу.
Выводы по применению нормы права
Согласно части второй статьи 416 ГПК Украины в постановлении палаты, объединенной палаты, Большой Палаты Верховного Суда должно содержаться заключение о том, как должна применяться норма права, с применением которой не согласилась коллегия судей, палата, объединенная палата, передала дело на рассмотрение палаты, объединенной палаты, Большой палаты.


Итак, на основании указанного Верховный Суд в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда пришел к выводу о том, что должник, как сторона исполнительного производства, в случае несогласия с арестом, который наложен государственным или частным исполнителем при принудительном исполнении судебного решения, не может предъявлять иск о снятии ареста с имущества и быть истцом по такому иску, поскольку имеет право на обжалование действий государственного исполнителя в порядке, предусмотренном разделом VII ГПК Украины. Если суд ошибочно принял иск к рассмотрению, в ходе судебного разбирательства он должен закрыть производство по делу по основанию, предусмотренному пунктом 1 части первой статьи 255 ГПК Украины.

КЛОПОТАННЯ ПРО ЗНЯТТЯ АРЕШТУ

До Голосіївського районного суду м. Києва
Адрес: вулиця Полковника Потєхіна, 14А, Київ, 03127

(Заявник) власник майна : _

Потерпіла: _

Голосіївська окружна прокуратура м. Києва
03150, м. Київ, вул. Антоновича, 107
тел.: (044) 290 -09- 01
Електронна адреса: golosievo@kyiv.gp.gov.ua

Кримінальне провадження №_

КЛОПОТАННЯ
про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України

Вказане клопотання подається до Голосіївського районного суду м. Києва, оскільки зараз кримінальне провадження, в межах якого накладався арешт, знаходиться в Голосіївському управлінні поліції.

  1. 01.23р. до Голосіївського районного суду надійшло клопотання про арешт майна за підписом прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва . в якому він просить розглянути клопотання та винести ухвалу про арешт транспортного засобу марки «Mazda» , моделі CX5, 2020 року виготовлення ,реєстраційний номер , що належить на праві власності ______ свідоцтво про реєстрацію СТР № _____, а також заборонити користуватися та розпоряджатися їй особисто та іншим особам за її дорученням.


10 січня 2023 року в м. Вінниця на території сервісного центру №6541 в було тимчасово вилучено транспортний засіб марки Мазда СХ5 номерний знак ______, який належний мені на підставі свідоцтва про реєстрацію №, працівниками поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, а саме слідчим Заліський О.С., про що було складено протокол огляду місця події та АКТ тимчасового затримання (доставлення) транспортного засобу для зберігання на спеціальному майданчику від 10.01.23р.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва було накладено арешт на автомобіль марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто _, ключі та документи.

_ (потерпіла) 20.12.1985 року народження паспорт громадянина України серії ТТ номер _____ виданий 17 травня 2011 року Солом’янським РУ ГУ МВС в м. Києві, зареєстрована за адресою: м.Київ ______, повідомила наступне, що 16.02.2023 року між потерпілою та власником майна був укладений попередній договір купівлі-продажу арештованого майна (автомобіль марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто ), відповідно до якого, ми домовились після зняття арешту на протязі 30 днів укласти договір купівлі-продажу.

Таким чином, зняття арешту дозволить користуватись вказаним транспортним засобом та укласти відповідні угоди, наслідком яких, потерпіла отримає у власність вказаний транспортний засіб.

Враховуючі викладене, потерпіла не заперечую проти зняття арешту з автомобіля марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто _.

Крім того, потерпіла направить заяву/клопотання до суду про те, що вона не проти зняття арешту. До прокуратору потерпіла направила вказану заяву.

Таким чином, на даний час, автомобіль марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто _ в кримінальному провадженні втратив змістовне навантаження саме як доказ, з огляду на наступне:

  1. Будь-яких експертиз з приводу автомобіля марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто _ НЕ проводилось;
  2. Фінансові претензії потерпілої та _врегульовані в попередньому договорі купівлі-продажу майна за принципом свободи договору, тобто сторони на свій розсуд вирішили врегулювати свої майнові претензії, що свідчить про цивільно-правові відносини;
  3. У зв'язку з домовленостю потерпілої та з приводу вирішення своїх фінансових претензій, такий доказ як автомобіль марки Mazda CX-5 2021 року виготовлення, код авто втрачає сенс для слідства. Крім того, автомобіль не знищується, а просто змінює власника, що не впливає на кваліфікацію статті. А якщо вирішат сторони, то вказаний автомобіль залишиться у власності Вебер Н.М.

Як вбачається з матеріалів провадження за клопотанням прокурора, власник майна не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, а отже не є суб`єктом ст. 170 КПК України, на підставі чого правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебувало в її власності, немає.
Прокурор в клопотанні про арешт майна, взагалі не обґрунтував, яким саме чином вказане майно, що належить і якій не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, має відношення до кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, з урахуванням того, що придбала автомобіль на підставі інвойсу № _______ , розмитненого( мд форма 2, мд форма 6 від 27.09.22) та оформленого в порядку визначеному законодавством, а саме шляхом звернення до територіального сервісного центру МВС та як наслідок отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу .
Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України : «Право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».
Ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права .
Звертаю увагу суду на те, що вона поставила на облік автомобіль, отримала свідоцтво про реєстрацію та номерний знак. Таким чином, твердження прокурора, що даний автомобіль придбаний в спосіб, що суперечить законодавству не відповідають дійсності. В даному випадку власник майна не має жодного відношення до кримінального провадження і є добросовісним набувачем майна, яке придбала у законний спосіб, транспортний засіб марки «Mazda» , моделі CX5, 2020 року виготовлення, реєстраційний номер був придбаний, розмитнений власником та зареєстрований у відповідності до чинного законодавства. Станом на 24.01.23 р. право власності не оскаржувалось та скасоване не було. Тому будь-які висновки слідчого що до сумнівності придбання транспортного засобу є лише безпідставними припущеннями.
Крім того, відповідно до фабули та обставин кримінальної справи за фактом вчинення шахрайських дій відносно _ під час надання останній послуг по придбанню автомобіля, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вбачається, що потерпіла сплатила кошти за автомобіль та його не отримала. Предметом цього злочину, являються грошові кошти сплачені потерпілою, а не автомобіль, анкетні дані якого невідомим чином були задіяні в шахрайських цілях. Ст. 98 КПК України, в свою чергу, підкреслює, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В клопотанні прокурора не вказано, які конкретно відомості, сліди містить вищевказаний автомобіль, а також яким чином може вказане майно бути використане як знаряддя вчинення злочину та бути предметом вчинення злочину. Жодними доказами, що вказаний транспортний засіб здобутий злочинним шляхом, чи був об`єктом кримінального правопорушення не доведено, а відтак він не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Амюр проти Франції” , “Колишній король Греції та інші проти Греції” , “Малама проти Греції” , “Україна-Тюмень проти України” , “Спорронг та Льонрот проти Швеції” констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише “на умовах, передбачених законом” , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію “законів” . Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням “справедливого балансу” між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Такі обставини свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування , оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є безпідставними та таким, що ґрунтується на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПКУ Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 чт 174 КПКУ Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

ПРОШУ:

  1. Скасувати арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24/01/2023 р. у кримінальному провадженні №_______ від 29/06/2022р. на наступне рухоме майно: автомобіль марки Mazda CX-5 2020 року виготовлення, номер кузова , номер двигуна – , д/з КАІК, що зареєстрований на _, 27/10/1988 р/н, свідоцтво про реєстрацію серія СТР №_____, та ключів до транспортного засобу.


Додатки:

  1. Копія ухвали про накладення арешту;
  2. Копія запиту до слідчого;
  3. Попредній договір з додатками;
  4. Копія клопотання з додатками – для прокуратури.

_ 23.02.2023р.

 

Хто може заарештувати майно і як з ним боротися?


Якщо ваше майно було заарештоване, виникає питання про подальші дії. Щоб заборонити приватному або державному виконавцю відчужувати майно, на яке було накладено арешт, потрібно вжити деяких заходів.


Перш за все, необхідно розібратися з тим, що таке арешт. Він означає, що на майно накладено заборону на право розпоряджатися ним з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Іншими словами, ви можете користуватися майном, але не можете відчужувати його (подарувати або продати).


Не слід плутати арешт майна з забороною на його відчуження. Це різні речі, як стверджує Верховний Суд (постанова у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021). Заборона на відчуження майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.


Отже, якщо на ваше майно накладено арешт, потрібно вжити заходів для забезпечення його збереження та уникнення можливої втрати. Це може бути, наприклад, звернення до виконавчої служби з проханням про заміну арешту на інший вид забезпечення, такий як застава або порука. Також можна звернутися до суду з клопотанням про зняття арешту, якщо він накладено неправомірно або виникли інші обставини, що свідчать про недоцільність його застосування.

Які органи можуть накласти арешт на майно, і що робити, якщо майно стало об'єктом арешту?

Зазвичай арешт майна накладається приватними або державними виконавцями (так звані пристави), але також суд може вирішити накласти арешт на спірне майно в рамках цивільного провадження на підставі статті 150 Цивільного процесуального кодексу. Такий арешт забезпечує виконання рішення суду, що вирішить спірні питання.


Щодо кримінальних проваджень, то суд також може накласти арешт на майно, але це вже виходить за межі даної статті.


Якщо ви дізналися, що на ваше майно накладено арешт, то перш за все варто розібратися, хто саме його наклав і з якої причини. Далі слід діяти згідно законодавства, зокрема, дотримуватися встановлених термінів зняття арешту з майна.

Як зняти арешт з майна: практичні поради


Якщо на майно було накладено арешт, є два способи вийти з цієї ситуації: зняти арешт або дочекатися реалізації майна на публічних торгах. Але другий варіант може бути мало ефективним, тому потрібно діяти впевнено. Якщо ви є боржником, то згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу, ви можете звернутися до цивільного суду зі скаргою на неправомірні дії виконавця або його бездіяльність. Якщо суд знайде підстави, що арешт було накладено неправомірно або з порушенням вимог закону, то може винести рішення про зняття арешту.
Важливо пам’ятати, що ця процедура стосується лише боржників. Згідно з рішенням Верховного Суду від 24 травня 2021 року, у боржників у виконавчому провадженні є відмінний від позивача статус, тому їх захист може бути здійснений шляхом подачі скарги на протиправні дії або бездіяльність виконавця.
Якщо ви не є боржником, то згідно з частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ви можете звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту.
Розглянемо приклад, як подружжя може діяти, якщо на їхню квартиру накладено арешт. Якщо чоловік є боржником, то він може звернутися до суду зі скаргою на виконавця,

Як заборонити виконавцю продавати або передавати власність на майно, яке було заарештовано?


Можна скористатися методом "подвійного арешту" або заборонити відчуження арештованого майна. Особи, які не є стороною виконавчого провадження, можуть подати позов до суду, якщо вони вважають, що арешт майна боржника порушує їхні майнові права. Забезпечення позову можна провести до подачі позову або на будь-якій стадії розгляду справи. Способи забезпечення позову включають накладення арешту на майно, заборону на його відчуження та зупинку продажу арештованого майна. Якщо позивач подає позов про визнання права власності на арештоване майно і про зняття з нього арешту, продаж арештованого майна може бути зупинений. Особа, яка не є боржником, може звернутися до суду з позовом про забезпечення позову шляхом арешту або заборони на відчуження майна, що є або стане предметом спору.

Как снять арест через суд в Украине

Арест имущества - это временное ограничение права собственности на имущество. Арест может быть наложен судом, правоохранительными органами или другими органами государственной власти.

Если ваше имущество подверглось аресту, вы имеете право обратиться в суд с запросом о снятии ареста. Процедура подачи заявления о снятии ареста включает следующие шаги:

Как подать заявление о снятии ареста:

Заявление о снятии ареста подается в суд, где расположено имущество. В заявлении следует указать:

ФИО и адреса сторон;
Описание арестованного имущества;
Основания, по которым был наложен арест;
Требования к суду;
Подписи сторон.
К заявлению прикладываются документы, подтверждающие основания для снятия ареста, например, копия судебного решения, послужившего основанием для ареста.

Рассмотрение заявления судом:

После подачи заявления суд определяет дату судебного заседания.
На заседании стороны представляют доказательства своих аргументов.
В случае удовлетворения заявления, суд выносит решение о снятии ареста.
Срок рассмотрения заявления:

Суд рассматривает заявление о снятии ареста в течение одного месяца.
Заключение:
Процесс снятия ареста через суд является времязатратным и трудоемким. Однако, при предоставлении убедительных доказательств о незаконности или необоснованности ареста, суд может принять решение о его снятии.

Рекомендации:

Рекомендуется обратиться к адвокату при планировании снятия ареста через суд.
Адвокат поможет вам правильно оформить заявление, собрать необходимые документы и представить ваши интересы в суде.