Стягнення боргу через суд. Розписка - особливості

Ми вже розглянули юридичну силу розписки, а також порівняли її з нотаріально посвідченим договором. Розглянемо правила складання розписки.
Для початку обмовлюся, що в більшості випадків на практиці, розписка застосовується для підтвердження боргових зобов'язань (хоча цими відносинами і не обмежується). Виходячи з цієї обставини, ми продовжемо розглядати надалі розписку як форму укладення договору позики відповідно до частини 2 статті 1047 ЦКУ.

Отже, які ж правила складання розписки?

У першій частині статті ми визначилися, що за зобов'язанням позики, сума якого дорівнює або перевищує 170 гривень письмове оформлення угоди обов'язково.

Тепер слід визначитися, що потрібно вказати в письмово оформленому договорі позики - розписці, щоб максимально захистити свої кошти.

Істотні умови договору мають важливе значення. Договір вважається укладеним у належній формі тільки, якщо сторони домовилися з приводу усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК).

Законодавство встановлює, що за договором позики істотним є умова з приводу предмета договору. Законодавець не відносить строк договору позики та ціну до істотних умов договору, але краще передбачити і їх.

На договір позики поширюються норми ЦК про місце виконання зобов'язання, передбачені ст. 532 ЦК, згідно з якою, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено, виконання проводиться за місцем проживання кредитора (займодавця).

Так, до речі, грошове зобов'язання за договором позики має бути виконане у гривнях.

Тобто, у договорі позики дозволяється визначення грошового еквівалента у валюті. У такому випадку, що підлягає оплаті сума визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Позичальник зобов'язаний повернути позику (грошові кошти в тій же сумі, яка була передана) у строк та в порядку, передбаченим цивільним договором.

У випадку, якщо в договорі відсутній строк повернення коштів, або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позику необхідно повернути протягом 30-ти днів з з моменту пред'явлення позикодавцем вимоги.

Займ вважається повернутим з моменту передачі займодателя коштів або їх зарахування на рахунок займодателя (стаття 1049 ЦК).
Договір може передбачати обов'язок позичальника повернути позику частинами (стаття 1 050 ЦК), що відповідає свободі договору.
Права позичальника також захищені законом.
Зокрема, поряд з обов'язком боржника (позичальника) виконати своє зобов'язання щодо повернення позики, закон зобов'язує кредитора (займодавця) прийняти виконання особисто, або на умовах договору (ч. 1 ст. 527 ЦК).
Закон також надає позичальникові право виконати своє зобов'язання по поверненню боргу шляхом внесення грошей в депозит нотаріуса, якщо Займодавець відсутній у місці виконання зобов'язання, у разі ухилення займодателя від прийняття боргу.
Отримавши борг, кредитор (Займодавець) повинен видати йому розписку про повернення боргу.
Наявність документа на руках у боржника є належним підтвердження факт виконання ним грошового зобов'язання (ст. 545 ЦК).

Відсотки.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється сторонами в договорі позики.
Це загальне положення законодавства до всіх видів договорів.
Але є і безпосередньо регулює договір позики. А саме.
У разі відсутності іншої домовленості, відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Інакше, договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (не більше 850 грн.), і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однієї зі сторін.

Профіт

Виходячи з усього вищезазначеного, слід моє власне, засноване на 10-річній практиці, думка про обов'язковий вміст боргової розписки (договору позики).
Як правило, розписка - документ, який складається «на коліні». З чого йдуть основні його принципи: простота, стислість, змістовність. При цьому люди хочуть максимального захисту від його порушення боржником.
Тому, якщо ви заздалегідь знаєте про те, що будете давати гроші в борг, складіть бланк такої розписки на комп'ютері з графами для заповнення вручну тих позицій договору, які підлягає уточнити під час безпосередніх переговорів з боржником, щоб заповнити їх вручну. Решта умов, у тому числі обов'язкові, описані мною вище, а також ваші, які не підлягають зміні, відобразіть в цьому бланку договору позики. Таким чином, під час укладання договору з боржником ви дасте йому зрозуміти на підсвідомому рівні, в чому ви згодні з ним торгуватися на даному етапі.

Коротка шпаргалка оформлення боргової розписки (договору позики) включає в себе такі відомості та умови:

- анкетні (П.І.Б.) та паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, адреса прописки), місце фактичного проживання сторін - позичальника та займодавця;

- сума позики (еквівалент в обраній конвертованій валюті) з написанням цифрами і дублюванням словами (щоб уникнути помилок і різночитань);

- порядок видачі позичальнику позики та його ж повернення (готівковий або безготівковий розрахунок), місце видачі / повернення позики;

- термін позики: дата повернення заборгованості (дати повернення у разі розстрочки);

- відсотки за користування чужими грошовими коштами - розмір і порядок оплати ( одночасно з датами повернення основних сум при розстрочці або одноразово з основною сумою боргу);

- відповідальність позичальника за порушення строків повернення позики;

- додаткові умови на розсуд сторін;

- дата видачі позики та підписи сторін.

Постарайтеся передбачити заздалегідь всі етапи ваших відносин з боржником. Як на стадії укладання договору, так і на стадії його виконання. Ви також зобов'язані передбачити ймовірність порушення боржником договору позики (розписки), щоб у вашому бланку договору максимально посилити за це відповідальність боржника.
Оскільки питання відповідальності за порушення договору, оформленого розпискою, досить великий і потребує окремого розгляду, саме це питання і стане темою наступної статті.
Зараз же в якості відповідальності рекомендую в борговій розписці застосовувати наступне формулювання:
«За порушення строків повернення позики, передбачених даною розпискою позичальник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки».
ЧАСТИНА 3
У попередній частині статті ми з вами розглянули структуру і істотні умови договору позики, а також мої рекомендації щодо складання договору позики між фізичними особами, оформлюваного розпискою. І зупинилися на відповідальності боржника у випадку порушення строків повернення позики.
У цій же частині статті ми розглянемо безпосередньо відповідальність за договором позики, оформленим розпискою, за порушення його умов, зокрема, термінів повернення позики. А також порядок розрахунку всіх платежів, що підлягають виплаті за договором позики, тобто формули і особливості.
Відповідальність за порушення договору позики.
Відповідно до ст. 1 050 ЦКУ, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦКУ. Якщо позичальник своєчасно не повернув позику, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 ЦК, яка нараховується від дня, коли позика мав бути повернутий, до дня їх фактичного повернення займодавцю, незалежно від сплати процентів.
Так, відвідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується тільки за повний календарний місяць прострочення. Розраховують індекс інфляції шляхом перемноження всіх індексів інфляції за весь період прострочення повернення позики і обчислюється із залишку суми заборгованості (приклад розрахунку, там же можна знайти калькулятор):
Суму інфляції розраховуємо за формулою:
(Сума боргу х відсоток інфляції (сукупний за всі місяці прострочення шляхом їх перемноження)) - сума боргу, наприклад:
(25000 грн. Х 104,24%) - 25000 = 1060 гривень 00 копійок.
Крім того, порушення терміну повернення позики тягне відповідальність у вигляді неустойки згідно зі статтями 549-552 ЦК.
Так, штраф - це неустойка, що розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею ж є неустойка, що розраховується у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Який вид неустойки вибрати вам - справа смаку і ваших уподобань ...
Слід також уточнити, що згідно статті 550 ГК відсотки на неустойку НЕ нараховуються.
У попередній частині статті, в якості відповідальності ми рекомендували у борговій розписці застосовувати наступне формулювання:
«За порушення строків повернення позики, передбачених даною розпискою позичальник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу».
Зараз же я вам все детально з цього приводу поясню.
У другій частині цієї статті я вже пояснював, що таке облікова ставка НБУ і привів джерело, де можна завжди дізнатися її актуальний розмір.
Так статтею 1048 ЦК передбачено, що якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Я ж у своїй рекомендації пропонував вам використовувати подвійний розмір облікової ставки НБУ.
Чому?
По-перше, стаття 1048 ЦК передбачає відсотки, а не відповідальність. Ми ж з вами розглядаємо зараз відповідальність. (У попередній частині цієї статті ми з вами вже встановили, що відсотки - це, в деякому роді, винагорода за користування чужими грошовими коштами).
А по-друге, це формулювання взята з моєї договірної та судової практики у сфері господарських відносин (комерційних: між суб'єктами підприємницької діяльності). І оскільки законодавець для регулювання і цивільних, і господарських відносин передбачив однаковий фінансово-правовий інструмент, то чому б не перенести успішно працюючу практику з господарських відносин у цивільні.
Порядок розрахунку пені та відсотків.
Взагалі розрахунок пені ідентичний розрахунку відсотків.
Формула для розрахунку як відсотків, так і пені:
Сума боргу: 100% х Х (відсотки або подвійна облікова ставка НБУ): 365 (днів у році) х Yдней (період нарахування чи прострочення платежу для пені) = шукана сума грн.
Зверніть увагу, що дана формула придатна тільки для розрахунку відсотків, що підлягають оплаті одночасно з поверненням основного позики.
Якщо ж у вас передбачено порядок сплати відсотків періодичними платежами, наприклад, щомісяця, вам необхідно робити розрахунок на залишок заборгованості для кожного місяця окремо за наступною формулою:
Залишок суми боргу: 100% х Х (відсотки або подвійна облікова ставка НБУ) х Yдней (кількість днів у відповідному календарному місяці) = шукана сума відсотків.
Підсумуємо.
Обов'язково всі розрахунки за договором позики (розписці) оформляйте письмово чи то дописками на самій розписці до вказівок дат і підписами обох сторін, чи то окремим документом, наприклад, актом прийому-передачі грошових коштів.
У кожному разі, нагадаю, всі матеріально-фінансові договірні відносини на суму понад 170 гривень вимагають письмового оформлення. В іншому випадку ви будете позбавлені права посилатися на показання свідків на підтвердження даних договірних відносин, а відповідно і можливості повернення боргу.
Ми з вами розглянули юридичну та організаційно-технічну підоснову договору позики, оформленого розпискою. Тепер можна з упевненістю сказати, що в даному питанні ви юридично підковані.
Але в наш час навіть це не гарантує виникнення проблем з поверненням заборгованості.
Через те, що поряд із загальноприйнятими в юридичній практиці методами боротьби з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань - судовими чинним законодавством передбачені і відносно нові для української юриспруденції, а також несправедливо забуті старі, - позасудові або навіть досудові методи вирішення договірних спорів, несправедливо було б вам про них не розповісти.
Однак оскільки це досить ємна тема, яка потребує окремого розгляду, отже, так ми з вами і поступимо. Присвятимо зазначеної теми окрему статтю, яку я і зобов'язуюсь опублікувати на сторінках нашого блогу в недалекому майбутньому.