Що робити, якщо людина не повертає борг Україна. Стягнення боргів через суд

Після багаторічної спеціалізації у питаннях, пов'язаних із поверненням боргів, ми вирішили уніфікувати нашу практику та викласти її у цій статті. У цій статті ви дізнаєтеся, як ефективно та реально стягнути борг з боржника, як накласти арешт на майно, або як зняти арешт, як професійно захищатися від боргів, і як за законом назавжди списати борги. На прикладі реальних справ, ви зрозумієте, як діяти в тому чи іншому випадку, для досягнення ваших цілей, як стягнення боргу, або захисту від такого стягнення.

Стаття буде поділено на 3 частини: ефективне стягнення боргу; грамотний захист від стягнення обов'язку; списання боргів через банкрутство фізичних осіб.

Якщо у вас залишаться питання щодо процедури повернення боргу (якщо людина не віддає борг), ви можете домовитись на консультацію за телефоном 063-595-87-10.

(ДЛЯ КРЕДИТОРА) ЕФЕКТИВНЕ ПОВЕРНЕННЯ БОРГУ КРЕДИТОРУ

1. Як реально повернути борг

Якщо ви хочете пройти всю процедуру від подання до суду до стягнення через виконавчу службу, і реально повернути борг, є кілька правил, яким доцільно слідувати:

• - коли ви починаєте переговори з боржником про повернення боргу, і боржник зрозумів, що після відмови повернути борг, кредитор подасть до суду, як правило, боржник починає переоформлювати майно із себе та перенаправляти грошові потоки. Таким чином, напрошується висновок, що доцільно подати до суду, заарештувати майно боржника і лише потім вести переговори щодо повернення боргу. Тож ваші шанси отримати борг значно зростають.
• - якщо сума не дуже велика, можна сміливо подавати до суду. Боржнику заважатимуть арешти та інші обмеження, і йому буде легше повернути борг та закрити виконавче провадження.
• - запропонуйте боржнику дисконт від розміру боргу. Розмір дисконту може становити від 10 до 30 відсотків. Як показує практика, краще отримати трохи менше, і зберегти час та гроші, які будуть витрачені на стягнення боргу.
• - коли ви даєте в борг, обов'язково зробить іпотеку або заставу, в цьому випадку ви точно повернете борг. Наприклад, якщо ви оформите іпотеку, ви можете забрати майно навіть без суду, просто перереєструвати предмет іпотеки на себе (ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»).
• - подавайте до суду протягом 3 років, від строку повернення боргу, який визначений в договорі, або в розписці.

Висновок! Наші клієнти, які дотримувалися цих рекомендацій, майже всі повернули позичені кошти.

1. Розписка та договір позики - особливості укладання (Київ, Україна)

Що має бути відображено у договорі позики:

1. 1. Пропишіть збільшений термін позовної давності відносно боргу, відсотків та штрафних санкцій. Наприклад, пропишіть в договорі, що сторони домовилися, що строк позовної давності становить 10 років;
2. 2. Пропишіть місце виконання договору у тому районі, де вам зручно. У такому разі вам не треба подавати до суду за місцем реєстрації боржника. Ви подасте в тому районі, де ви мешкаєте - погодьтеся, це дуже зручно;
3. 3. У договорі пропишіть неустойку та штраф за порушення повернення позики;
4. 4. Якщо договір позики нотаріальний, пропишіть можливість стягнення через виконавчий напис нотаріуса. У такому разі, ви зможете відкрити виконавче провадження та накласти арешти без суду протягом місяця.

Як правильно скласти розписку, щоб повернути борг:

1. 1. ПІП, паспортні дані, податковий код, адреса реєстрації сторін;
2. 2. Розмір боргу, коли взяли та на який термін і дату повернення боргу;
3. 3. Дата, підпис.

Зразок укладання розписки

Не прописуйте в розписці, що гроші дали як заставу, завдаток, аванс, передоплату, тощо. У такому разі суд повинен вивчити природу відносин і це значно затягне процес. Завжди спрощуйте та прописуйте що ви дали гроші в борг із поверненням на певну дату.

Суд розглядає розписку як доказ зобов'язання повернення боргу, тому судова практика на боці кредитора.

Нотаріально засвідчувати розписку та договір позики не обов'язково. При складанні розписки свідки не потрібні.

Судова практик із стягнення боргу за розпискою

Постанова ВСУ від 02 вересня 2020 року у справі № 569/24347/18 (на час пред'явлення позову та виникнення спору оригінал розписки позичальника про отримання суми позики, що знаходився у позивача (позичальника), що згідно з положеннями статті України є свідчення того, що зобов'язання щодо повернення позички позичальником не виконано).

Постанова ЗСУ від 13 грудня 2017 року у справі № 309/3458/14-ц (наявність між сторонами позикових відносин підтверджується оригіналом розписки, що є у позивача, що підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов'язання повернути ці кошти).

Постанова ЗС від 04 березня 2020 року у справі № 632/2209/16 (розписка, яка не містить посилання на момент передачі коштів, а умови надання та повернення коштів суперечливі, не може свідчити про укладання договору позики).

1. Як накласти арешт на майно через суд

При поданні позову про повернення боргу кредитор подає заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт. Якщо сума позову та вартість нерухомості співмірні, то суд винесе ухвалу про арешт майна боржника, яка набирає чинності відразу. Кредитор подає ухвалу до виконавчої служби або реєстратора, які вносять дані про арешт до відповідного реєстру.

Судовий збір щодо арешту боржника становить 500 грн. За законом, термін винесення ухвали становить 2 дні, але на практиці становить до 10 днів – це пов'язано із завантаженістю наших суддів.

Цю заяву необхідно аргументувати. Заява про накладення арешту на майно боржника подається у письмовій формі, підписується заявником та має містити:

1) найменування суду (Оболонський районний суд);
2) повне найменування та реквізити сторін;
3) обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) ціну позову, про забезпечення якого вимагає заявник;
5) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
6) інші відомості, необхідні для забезпечення позову;
7) оплата судового збору.

1. Виплата боргу за рішенням суду (термін виплати боргу за рішенням суду)

Процедура стягнення та повернення боргу починається з моменту відкриття виконавчого провадження. Кредитору необхідно отримати виконавчий документ, скласти заяву до виконавчої служби, прописати дані банківського рахунку та подати дану заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем реєстрації боржника.

Приватний чи державний виконавець відкриває виконавче провадження та накладає арешт на банківський рахунок боржника, та на майно боржника.

Якщо на банківському рахунку є кошти, виконавець їх стягує протягом 7 днів і перераховує боржнику. Також протягом 7 днів виконавець накладає стягнення у розмірі 20 відсотків із заробітної плати.

Якщо виконавець заарештовує нерухомість, протягом місяця він передає на реалізацію через публічні торги (СЕТАМ). Через місяць призначаються публічні торги, якщо торги не відбудуться, майно уцінюється і через місяць виставляється на повторні торги, а також виставляються на треті торги. Отже, процедура отримання боргу, у разі, може тривати мінімум 2 місяці, а максимум 4-5 місяців.

1. Процедура продажу майна через громадські торги (СЕТАМ)

Ця процедура регулюється порядком проведення електронних торгів, яка визначається наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна" від 29.09.2016 №2831/5.

1. Хитрощі боржника при ухилянні від повернення боргу

• - боржник може переоформити майно на третю особу, щоб уникнути стягнення;
• - боржник може сформувати свій контрольований борг, яким його кредитор отримає частину суми від повернення боргу;
• - якщо боржник сформує контрольований борг, він може першим продати своє майно через публічні торги та одержати кошти;
• - якщо боржник у розписці вкаже просто долари, без позначення США, то кредитор програє суд, оскільки є американські долари, канадські долари, і навіть африканські;
• - боржник може штучно запустити позовну давність щодо повернення боргу, і кредитор у суді програє справу;
• - якщо боржник заведе нерухоме майно в іпотеку– це може стати проблемою для стягнення;

1. Боржник переоформив майно на родичів, що робити?

Таке відбувається досить часто. Коли боржники розуміють, що їхнє майно може потрапити під арешт, вони намагаються переоформити майно на родичів або розділити майно подружжя у такий спосіб, що майно оформляється на дружину, яка не має боргів. Якщо раніше судова практика не звертала увагу на таке зловживання, то на даний сформувалася певна судова практика на користь кредитора.

В ухвалі від 26 травня 2021 р. у справі № 727/2525/20 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу кредитора, який домагався визнання недійсним договору, вчиненого боржником, і нагадав про те, що боржник, який вчиняє дії, пов'язані зі зменшенням має зобов'язання щодо повернення суми позички, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами щодо кредитора. В той же час, будь-яка угода, вчинена боржником, у період настання у нього зобов'язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, повинна бути піддана сумніву щодо його сумлінності і набуває ознак фраудаторної угоди.

Таким чином, якщо боржник переоформив майно на третю особу, кредитор має право визнати цей договір недійсним.

1. Державний виконавець нічого не робить – що робити кредитору

За нашими спостереженнями, найкраще звертатися до приватних виконавців на платній основі, які стягують борги швидко та оперативно.
Кредитор може:

1. 1. Забрати виконавчий документ та передати його приватному виконавцю;
2. 2. Подати скаргу на державного виконавця начальнику виконавчої служби;
3. 3. Подати скаргу на державного виконавця до суду.
4. 4. Що робити кредитору, якщо боржник подав банкрутство;

Процедура проходження банкрутства фізичної особи є досить складною і вимагає хорошої підготовки. Як правило, при подачі на банкрутство, у боржника немає майна, а те, що залишилося, буде продано в процедурі банкрутства.

На певному етапі кредитор має право вимагати закрити виробництво, таким чином боржник на рік втрачає право на проходження даної процедури.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедури банкрутства, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї;

2) майно членів сім'ї боржника було придбано коштом боржника та/або зареєстровано іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили і не скасованим, боржника було притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.

Крім того, кредитор має подати заяву до суду, щоб його визнали кредитором. Як правило, якщо кредитор знайде додаткове майно боржника, у тому числі за кордоном, це буде велика проблема для боржника.

Крім того, зверніть увагу, що боржник може сам сформувати кредитну заборгованість зі своїм кредитором, метою якої є розмиття частки реального кредитора.

Зразок судових рішень про стягнення боргу, які ми виграли

Приклад рішення суду про стягнення коштів, яке ми виграли. Зверніть увагу, в рішенні є багато цікавих моментів, як погашати борги правильно.

РЕШЕНИЕ

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

4 октября 2021 Оболонский районный суд города Киева в составе:

председательствующего – судьи Жука М.В.,

при секретаре Шершневе В.А.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в Киеве гражданское дело по иску ОСОБА1 к ОСОБА2 о взыскании задолженности по договору займа,

в с т а н о в и в:

В июле 2020 года ОСОБА1 обратилась в суд с иском к ОСОБА2 о взыскании задолженности по договору займа.

В обоснование иска отмечает, что 28.06.2017 года между ней и ОСОБА2 заключен договор займа, по которому она предоставила ОСОБА2 взаймы денежные средства в размере 47 490 долларов США, которые он обязался вернуть через шесть месяцев. В дальнейшем сумма займа была увеличена и передала ОСОБА_2 еще денежные средства в размере 44 990 долларов США.

Поскольку ОСОБА_2 по договору займа от 28.06.2017 года вернул только 11 500 долларов США, а по договору займа от 28.12.2017 года - 34 500 долларов США, остаток невозвращенных средств составляет 31 000 долларов США, от возврата оставшегося долга он уклоняется. суд взыскать в пользу с ответчика 860 870 грн. 00 коп. задолженности по договору ссуды.

В обращении на исковое заявление ОСОБА2 просил отказать в удовлетворении полностью, ссылаясь на его безосновательность, поскольку 28.06.2017 года и 28.12.2017 года ОСОБА1 ему денежные средства не передавала, в это время он находился за границей. Расписки он писал в подтверждение существования его возникших ранее долговых обязательств.

В судебном заседании ОСОБА_1 и его представитель поддержали исковые требования, иск просили удовлетворить в полном объеме, ссылаясь на изложенные в исковом заявлении обстоятельства.

В судебном заседании ОСОБА_2 и его представитель просили в иске отказать, ссылаясь на его безосновательность.

Заслушав объяснения участников процесса, свидетельские показания, исследовав материалы дела, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из следующего.

Согласно ст. 2 ГПК Украины задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и решение гражданских дел с целью эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.

Частью 1 ст. 13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращениям лица, поданным в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом.

Согласно ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных законом.

Обстоятельства, признаваемые участниками дела, не подлежат доказыванию, если у суда нет обоснованного сомнения относительно достоверности этих обстоятельств или добровольности их признания. Обстоятельства, признаваемые участниками дела, указываются в заявлениях по существу дела, объяснениях участников дела, их представителей (ч. 1 ст. 82 ГПК Украины).

Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.

Эти данные устанавливаются, в частности, письменными доказательствами и свидетельскими показаниями (п.п. 1 и 2 ч. 2 ст. 76 ГПК Украины).

Судом установлено, что по содержанию расписки от 28.06.2017 года ОСОБА2 взял взаймы у ОСОБА1 47 490 долларов США сроком шесть месяцев, которые обязался выплатить частями в течение указанного срока. Также этой распиской ЛИЦО_2 подтверждает наличие спорной задолженности по взаимоотношениям сторон за 2015 год, что подлежит перерасчету после предоставления сторонами расписок о получении денежных средств (а.с. 18).

По содержанию расписки от 28.12.2017 года ОСОБА2 взял взаймы у ОСОБА1 44 990 долларов США сроком на шесть месяцев. Также этой распиской он подтверждает наличие невыясненной задолженности по взаиморасчетам между сторонами за 2014 и 2015 годы, которая подлежит пересмотру после предоставления сторонами расписок о получении средств (а.с. 20).

После текста расписки ОСОБА2 от 28.12.2017 года, а также на ее оборотной стороне содержатся отметки ОСОБА1 о получении средств 14.06.2018 года на сумму 10 000 долларов США, 28.12.2017 года - 3 000 долларов США, 27.000 долларов США. долларов США, 28.12.2018 года – 3 000 долларов США и 5 000 долларов США, 11.10.2018 года – 8 500 долларов США и 01.12.2018 года 2 000 долларов США (а.с. 19, 20).

То есть по распискам ОСОБА1 , ОСОБА2 возвращен ему долг в сумме 34 500 долларов США (10 000 + 3 000 + 3 000 + 3 000 + 5 000 + 8 500 + 2 000).

Кроме того, в судебном заседании ОСОБА2, допрошенный в качестве свидетеля дал показания о том, что в августе и сентябре 2017 года перечислил в счет погашения долга ОСОБА1 соответственно 1500 и 1000 долларов США.

Как усматривается из письменного заявления ОСОБА1, она признает, что 19.08.2017 года ОСОБА2 перечислил ему 1 500 долларов США, а 05.09.2017 года - 1 000 долларов США (а.с. 224).
Таким образом, обстоятельства возврата ЛИЦО_2 истцу 2 500 долларов США сторонами признаются, поэтому согласно ч. 1 в. 82 ГПК Украины доказыванию не подлежат.
Как отмечается в паспорте ОСОБА_2 для выезда за границу в июне и декабре 2017 года он находился за пределами Украины (а.с. 143-159).
Свидетель ОСОБА3 в судебном заседании предоставила показания о том, что ОСОБА1 знает где-то с 1993-1995 годов, была ее соседкой. С ОСОБА2 состояла в зарегистрированном браке 27 лет, брак расторгнут в прошлом году. ОСОБА2 брал взаймы денежные средства на строительство значительно раньше написания долговых расписок. Расписку датированную 28.06.2017 года ОСОБА2 передал из-за границы почтой и она отвезла ее ОСОБА1 . Поскольку содержание этой расписки ЛИЦО1 не устроило, ЛИЦО2 написал и передал через нее еще одну расписку датированную 28.12.2017 года.
Допрошенный в судебном заседании в качестве свидетеля ответчик ОСОБА2 предоставил суду аналогичные показания относительно обстоятельств написания и передачи ОСОБА1 долговых расписок от 28.06.2017 года и от 28.12.2017 года.
Показания свидетеля ЛИЦО3 и ответчика ЛИЦО2 в части обстоятельств составления спорных долговых расписок суд, несмотря на то, что они состояли в браке, воспринимает как правдивые, поскольку они в целом согласовываются между собой и исследованными письменными доказательствами по делу.
К показаниям свидетеля и ответчика ОСОБА_2 в части возврата ссуды в полном объеме суд относится критически и не принимает их во внимание при разрешении спора, поскольку эти показания не подтверждаются какими-либо другими объективными доказательствами.
По содержанию п. 6 ч. 1 ст. 3 ГК Украины одной из основ гражданского законодательства является добросовестность участников гражданских правоотношений.
Основаниями возникновения гражданских прав и обязанностей, в частности, являются договоры и другие сделки (п. 1 ч. 1 ст. 11 ГКУ).
Как установлено ст. ст. 526, 530 ГК Украины обязательство должно выполняться должным образом в соответствии с условиями договора и требованиями настоящего Кодекса, других актов гражданского законодательства, а при отсутствии таких условий и требований - в соответствии с обычаями делового оборота или иными обычно предъявляемыми требованиями в установленный срок (срок).
Обязательство прекращается исполнением, проведенным надлежащим образом (ст. 599 ГК У).
Соответственно ч. 1 ст. 626 ГК Украины договором является договоренность двух или более сторон, направленная на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей.
Согласно ст. 1046 ГК Украины по договору займа, одна сторона передает в собственность другой стороне денежные средства или другие вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется вернуть ссудодателю такую же сумму денежных средств, или такое же количество вещей того же рода и такого же качества.
Согласно ч. 2 ст. 1047 ГК Украины в подтверждение заключения договора займа и его условий может быть представлена расписка заемщика или другой документ, удостоверяющий передачу ему заемодателем определенной денежной суммы или определенного количества вещей.
Договор займа заключен с момента передачи денег или других вещей, определенных родовыми признаками.

Обязательство прекращается исполнением, проведенным надлежащим образом (ст. 599 ГК У).

Учитывая, что в судебном заседании на основании исследованных доказательств установлено, что ОСОБА2 составил расписки от 28.06.2017 года и от 28.12.2017 года содержание которых свидетельствует о получении от ОСОБА1 в долг денежных средств, которые обязалось возвратить в счет погашения задолженности, суд пришел к выводу о том, что между сторонами возникли договорные правоотношения, возникшие из заключенного между ними договора займа.

При установленных обстоятельствах суд критически оценивает доводы ОСОБА2 о том, что денежные средства по долговым распискам ему ОСОБА1 в ссуду не предоставлялись, поскольку это опровергается материалами дела.

При этом суд считает, что расписки ОСОБА2 от 28.06.2017 года и от 28.12.2017 года не являются доказательством существования отдельных договоров займа, а составлены в подтверждение существования одного долгового обязательства ответчика перед ОСОБА1 .

Так распиской от 28.06.2017 года ОСОБА2 подтвердил наличие у него долга перед ОСОБА1 в сумме 47 490 долларов США, после чего вернул ей двумя денежными переводами 2 500 долларов США, а 28.12.2017 года составил новую расписку на сумму 44 с учетом возвращенной задолженности (47 490 – 2 500).

Таким образом, с учетом возвращенной суммы долга в размере 34 500 долларов США остаток задолженности ОСОБА_2 по договору займа составляет 10 490 долларов США (44 990 - 34 500)

Частью 1 ст. 1049 ГК Украины предусмотрено, что заемщик обязан вернуть ссудодателю ссуду (денежные средства в такой же сумме или вещи, определенные родовыми признаками, в таком же количестве, такого же рода и такого же качества, что были переданы ему ссудодателем) в срок и в порядка, установленные договором.

Согласно ч. 2 ст. 533 ГК Украины, если в обязательстве определен денежный эквивалент в иностранной валюте, сумма, подлежащая уплате в гривнах, определяется по официальному курсу соответствующей валюты на день платежа, если иной порядок ее определения не установлен договором или законом или иным нормативно-правовым актом.

Как разъяснено в абз. 2 п. 14 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 18.12.2009 г. № 14 «О судебном решении по гражданскому делу» в случае предъявления иска о взыскании денежной суммы в иностранной валюте суду следует в мотивировочной части решения привести расчеты с переводом иностранной валюты в украинский по курсу, установленному Национальным банком Украины на день принятия решения.

Учитывая, что ОСОБА1 нарушено требование о взыскании задолженности по договору займа предметом которой является иностранная валюта в национальной валюте, при рассмотрении дела установлено, что остаток невозвращенного долга составляет 10 490 долларов США, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении требований иска ОСОБА1 и взыскания этой задолженности, что по курсу НБУ по состоянию на день разрешения дела, что составляет 279 138 грн. 90 коп. (10 490 х 26,61).

Поскольку исковые требования подлежат частичному удовлетворению, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины судебные издержки в виде судебного сбора подлежат взысканию на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.

Руководствуясь ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ГПК Украины, суд -

в и р и ш и в:

Иск ОСОБА1 к ОСОБА2 об удержании задолженности по договору займа - удовлетворить частично.

Взыскать с ЛИЦО2 ( ИНФОРМАЦИЯ1 , адрес места жительства: АДРЕС1 , РНОКПП НОМЕР1 ) в пользу ЛИЦО1 (адрес места жительства: АДРЕС2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 279 138 грн. 90 коп. задолженности по договору займа, 2791 грн. 38 коп. судебного сбора, а всего 281930 (двести восемьдесят одна тысяча девятьсот тридцать) грн. 28 коп.

В остальных требованиях иска отказать.

Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке в Киевский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы через суд первой инстанции в тридцатидневный срок со дня его составления.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Мы не возвращаем долги через бандитов. Мы не возвращаем долг без расписки.

взял деньги в долг и не отдает статья Украина

срок действия расписки от руки в Украине

расписка о возврате денег Украина

возврат долга по расписке

является ли расписка доказательством в суде Украина

что делать с распиской после возврата долга

расписка о возврате долга

при каких условиях расписка не

Связанные запросы

как выплачивается долг по решению суда

взял деньги в долг и не отдает статья Украина

как судебные приставы взыскивают долги если у должника ничего нет

помогу выбить долг

как правильно отдать долг по расписке

вернуть долг через бандитов

при каких условиях расписка не действительна

как не отдавать деньги по расписке

Якщо людина не повертає борг, то вам може знадобитись юридична допомога для вирішення цієї проблеми. Ось кілька кроків, які ви можете зробити:

Напишіть листа або зателефонуйте боржнику і нагадайте про його борг. Ви можете також запросити документи, що підтверджують борг, які ви може мати.

Якщо боржник не реагує на ваші запити, ви можете надіслати йому лист з вимогою повернення боргу. У цьому листі вам необхідно надати детальну інформацію про борг, включаючи дату і суму боргу.

Якщо боржник і далі не реагує на ваші запити, ви можете звернутися до суду. Для цього вам необхідно зібрати всі необхідні документи, що підтверджують борг, та подати позов до суду.

Якщо суд прийме ваш позов, він може винести рішення про стягнення боргу з боржника. Суд може вимагати, щоб боржник повернув борг у повному обсязі або розстрочив платежі на певний час.

Якщо боржник не повертає борг після вироку суду, ви можете звернутися до виконавчої служби, яка займається стягненням боргів. Виконавча служба може взяти певні заходи для стягнення боргу, наприклад, затримати зарплату або пенсію боржника, продати майно або забрати з рахунку боржника гроші.

Загалом, якщо людина не повертає борг, вам слід спочатку намагатися вирішити цю проблему шляхом доброзичливих переговорів з боржником. Якщо це не дає результатів, вам може знадобитися юридична допомога для вирішення проблеми. Найефективніший спосіб вирішити проблему - це звернутися до суду і отримати рішення про стягнення боргу з боржника. Якщо боржник не виконує рішення суду, вам може знадобитися допомога виконавчої служби.

Важливо мати на увазі, що процес стягнення боргів може зайняти деякий час і вимагати певних витрат. Крім того, результати можуть бути різними в залежності від обставин кожного конкретного випадку. Тому, якщо ви знаходитесь у ситуації, коли людина не повертає борг, то рекомендується звернутися до професійного юриста, який надасть вам детальнішу консультацію та допоможе вирішити цю проблему.

Нарешті, як правило, варто уникати боргових зобов'язань, якщо ви не можете їх повернути. Навіть якщо боргодавець не буде звертатися до суду або виконавчої служби, борг може зростати через нарахування відсотків або штрафів. Тому важливо бути відповідальним і розуміти свої фінансові можливості перед тим, як брати в борг.

ЗРАЗОК ВИМОГИ ПРО СПЛАТУ БОРГУ  (ІПОТЕКА)

ВИМОГА

про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за Договором позики, з викладом змісту порушених зобовʼязань та вимогою про їх виконання в тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї Вимоги (на виконання приписів норми ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»), а також з Вимогою про добровільне звільнення предмета іпотеки (на виконання положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку»)

18 лютого 2015 року я, Подвезько Лариса Федорівна, передала Вам, _, в позику 52 000 (пʼятдесят дві тисячі) доларів США строком до 18 лютого 2016 року
На підтвердження цього факту та на виконання вимоги ч. 1 ст. 1047 ЦК України, того ж дня 18 лютого 2015 року між нами був укладений Договір позики.
Виходячи з гіпотези ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в п. 1 Договору позики від 18 лютого 2015 року ми з вами досягли домовленості про повернення Вами мені позичених у мене коштів частинами (з розстроченням) - у визначені умовами договору порядку та строки, а саме:
не пізніше 18 березня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 квітня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США:
не пізніше 18 травня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 червня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 липня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 серпня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 вересня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 жовтня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США:
не пізніше 18 листопада 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 грудня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 січня 2016 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
не пізніше 18 лютого 2016 року - 41 000 (сорок одна тисяча) доларів США З моменту укладення Договору позики від 18.02.2015 року по грудень 2015 року ви здійснили
наступні часткові повернення:
Таким чином, за період з моменту укладення Договору позики 18.02.2015 року по грудень 2015 року ви повернули мені 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США. + 500 ₽

• 16 березня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 16 квітня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 18 травня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 23 червня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 20 липня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 27 серпня 2015 року - 1 000 (одна тисяча) доларів США;
• 28 вересня 2015 року - 500 (пʼятсот) доларів США;
• 17 грудня 2015 року - 700 (сімсот) доларів США.

Отже, загальний розмір неповернутої вами мені частини позичених вами в мене коштів складає 44 800 (сорок чотири тисячі вісімсот) доларів США, і з цією Вимогою я вимагаю повернути мені ці кошти.
Крім того, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовʼязання має виконуватися належним чиномвідповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовʼязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовʼязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Стаття 1048 ЦК України зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Інший розмір процентів в укладеному нами 18.02.2015 року Договорі позики - невстановлений.
Суму належних до сплати вами мені процентів за користування позиченими в мене коштами я розрахувала за час з моменту укладення між нами Договору позики 18.02.2015 року по день складення цієї Вимоги 19.02.2024 року за періодами - в залежності від суми неповернуто частини коштів та встановленої Національним банком України у відповідних періодах часу розміру облікової ставки на ступним чином:

Отже, належна до сплати Вами на мою користь сума процентів за користування позиченими у мене коштами за період з 18 лютого 2015 року по 19 лютого 2024 року складає 66 541 (шістдесят шість тисяч пʼятсот сорок один) долар США.
Крім того, згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,він зобовʼязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошовогозобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленогоіндексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до рішення ВСУ від 26.11.2008 року справа Nº 6-1337св08, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобовʼязання, яке визначене договором у гривні.
Оскільки, Ваші грошові зобовʼязання за Договором позики від 18 лютого 2015 року визначенів іноземній валюті, то я не висуваю вимог про сплату мені інфляційного збільшення суми позики.
Три проценти річних від простроченої поверненням суми боргу, належні до сплати Вами на мою користь розраховані мною за період з 18.09.2015 року по день складення цієї Вимоги 19.02.2024 року в наведений нижче в таблиці:

Отже, належна до сплати Вами на мою користь сума трьох процентів річних від простроченої верненням суми боргу за перод з 18.09.2015 року по день складення цієї Вимоги 19.02 2024 року складає 10 788 (десять тисяч сімсот вісімдесят вісім) доларів США.
Крім того, в укладеному нами 18 лютого 2015 року Договорі позики ми з Вами узгодили і встановили додаткове забезпечення виконання Вами своїх зобовʼязань з повернення мені позичених коштів - безпосередньо умовами договору.
За ст. 546 ЦК України, виконання зобовʼязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобовʼязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім іншого, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Частина 1 ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовʼязання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовʼязання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, і в такому
разі її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В абз. 2 п. 1 Договору позики від 18.02.2015 року ми домовилися, що в разі порушення будь-якого з термінів часткових повернень позичених у мене коштів або остаточного розрахунку зі мною, Ви повинні сплатити на мою користь неустойку у вигляді пені в розмірі 1,0 % від простроченої поверненням суми за кожний день такого прострочення починаючи з 11-го дня.
Тож, я розрахувала належну до сплати Вами мені суму неустойки за період з 30 вересня 2015 року по день складення цієї Вимоги 19 лютого 2024 року наступним чином:

Отже, належна до сплати Вами на мою користь сума пені за несвоєчасне виконання Вами Ваших зобовʼязань з повернення мені позичених коштів за період з 30 вересня 2015 року по 19 лютого 2024 року складає 1 307 448 (один мільйон триста сім тисяч чотириста сорок вісім) доларів США.
Однак, з моменту отримання 14 травня 2016 року моєї первісної Вимоги до Вас від 06 травня 2016 року про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за Договором позики, з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, 3 попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її невиконання, а також з вимогою про добровільне виселення з квартири, що є предметом іпотеки, - по червень 2017 року Ви сплатили частину нарахованої Вам у Вимозі неустойки.

Таким чином, всього за період з моменту отримання 14 травня 2016 року від мене первісної Вимоги від 06 травня 2016 року по червень 2017 року Вами на мою користь сплачено кошти, V еквівалентні 6 021 (шести тисячам двадцяти одному) долару США
Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовʼязання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повʼязані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Зважаючи на цю норму, отримані від Вас за період з 14 травня 2016 року по 18 червня 2017 року кошти, еквівалентні 6 021 (шести тисячам двадцяти одному) долару США я враховую в рахунок погашення своїх вимог щодо стягнення з Вас неустойки.
З урахуванням наведених вище обставин, нормативного обґрунтування та розрахунків, загальний розмір Вашої заборгованості переді мною за Договором позики від 18 лютого 2015 року дорівнює сумі доданків неповернутої частини позики, процентів за користування нею, трьох процентів річних та неустойки - за вирахуванням сплачених в рахунок неустойки коштів:
44 800 (неповернута сума позики)
+
66 541 (проценти за користування позикою)
+
10 788 (три проценти річних)
+
1 307 448 (неустойка)
6 021 (вже сплачені в рахунок неустойки кошти)
1 423 556 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі пʼятсот пʼятдесят шість) доларів США.

З урахуванням всього наведеного вище, керуючись ст. ст. 526, 536, 546, 611, 625,
048 - 1050 Цивільного кодексу України,

ВИМАГАЮ:

1. Сплатити мені борг за Договором позики від 18 лютого 2015 року у визначеному мною розмірі в сумі 1 423 556 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі пʼятсот пʼятдесят шість) доларів США;
2. Повідомити мені зручні для вас час і місце - або інший спосіб сплати мені

боргу безпосередньо мене за вказаною в реквізитах цієї Вимоги поштовою адресою
письмово та/або телефоном за номером +3 8 (097) 950-39-03;

1. Не зволікати із розглядом цієї Вимоги і виконати її в якнайкоротший термін - або направити свої обгрунтовані заперечення проти неї з посиланням на докази щодо кожної наведеної в таких запереченнях обставини та/або докази виконання зобовʼязань переді мною в розмірі, більшому, аніж це зазначено в цій Вимозі.

Одночасно, нагадую Вам, що відповідно до ст. 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обовʼязок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобовʼязання;
ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
відсутності представника недієздатного кредитора.

Про те саме ми з Вами домовилися і в п. 5 Договору позики від 18 лютого 2015 року.
Тож, в разі якщо я Вам неприємна, якщо Ви маєте особисті образи на мене або будь-які претензії немайнового особистого характеру до мене і не бажаєте спілкуватися зі мною особисто, Ви вправі виконати свої зобовʼязання з повернення позичених у мене коштів саме в передбачений статтею 537 ЦК України спосіб.
Тож, після отримання цієї Вимоги, Ваші ймовірні в майбутньому доводи та посилання на моє нібито небажання отримати від Вас належне виконання Ваших зобовʼязань чи, наприклад, на мою нібито відсутність за місцем мого проживання в момент Вашого туди прибуття для нібито виконання своїх зобовʼязань - будуть, на моє переконання, неспроможними та на увагу не заслуговуватимуть.
Заразом, із цим документом я вважаю також за необхідне нагадати Вам, що в забезпечення виконання Ваших зобовʼязань за Договором позики від 18 лютого 2015 року, Ви передала мені в іпотеку належну Вам на праві власності квартиру Nº 19 в будинку Nº 5 по вулиці Кудрявській в місті Києві (надалі - предмет іпотеки), про що між нами був укладений Договір іпотеки, 18 лютого 2015 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком СП. за Nº 1069
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», в разі порушення іпотекодавцем обовʼязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовʼязання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 33 Закону, в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовʼязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовʼязанням шляхом
звернення стягнення на предмет потеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким згідно ч. ч.
2 1 3 ст. 36 Закону вважається також відповідне застереження в іпотечному договорі.
передбачати:
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону, договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Тож, в разі невиконання Вами викладених в цьому документі вимог добровільно, я буду змушена розпочати процедуру звернення стягнення на заставлене Вами за Договором іпотеки майно - квартиру Nº 19 в будинку Nº 5 по вулиці Кудрявській в місті Києві.
Однак, згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», наявність в мене права прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору не є перешкодою для реалізації мого права в будь-який час звернутися за захистом свох прав до суду.
І я дійсно можу обрати судовий спосіб захисту своїх прав - шляхом подання до Вас позову про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди, звернення стягнення на іпотечне майно в задоволення вимог за основним зобовʼязанням шляхом продажу будь-якій особі, з прилюдних торгів, в інший передбачений законом та/або договором спосіб, в тому числі обернення предмета іпотеки в мою власність, виселення і зняття Вас та інших мешканців з реєстраційного обліку тощо.
B такому випадку я змушена буду вимагати стягнення з Вас на мою користь не лише визначеної мною вище за текстом заборгованості, але й нанесеної моральної шкоди, збитків, упущеної вигоди (недоотриманих доходів) та всіх понесених документально підтверджених судових витрат, повʼязаних зі зверненням в суд із позовом, включно із витратами на правову допомогу.
В будь-якому разі, з урахуванням всього викладеного вище, прошу Вас вважати цей документ не тільки, власне, Вимогою про виконання обовʼязків за договором позики в натурі, але, заразом, і передбаченою статтею 35 Закону України «Про іпотеку» Вимогою про усунення порушення зобов'язання за Договором позики у встановлений
Іпотекодержателем строк (термін) з попередженням про можливе звернення мною стягнення на передане Вами мені в іпотеку майно в разі її невиконання.
Однак, внаслідок минулих подій з Вашої поведінки мені стало відомо про Вашу безвідповідальність, деякий правовий нігілізм та небажання виконувати взяті на себе цивільні зобовʼязання і нести за це правову відповідальність, ігноруючи вимоги закону, моральні засади суспільства та порушуючи мої права і законні інтереси.
У звʼязку з цим, я переконана, що викладені в цьому документі мої вимоги добровільно виконані Вами не будуть.
Оскільки, як вже було зазначено вище, невиконання Вами викладених в цьому документі вимог добровільно означатиме можливість задоволення мною своїх вимог лише за рахунок іпотечного майна, із прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, у мене з невідворотністю виникне питання щодо виселення з неї Вас та інших мешканців, що проживають там з Вашого дозволу чи згоди або без такого дозволу (згоди), на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в контексті вимог ст. 40 нього ж Закону та ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу у країни.
Відсутність у Законі України «Про іпотеку» Nº 808-IV від 05 червня 2003 року чіткої процедури виселення мешканців при зверненні стягнення на предмет іпотеки викликало у мене певні запитання, за відповідями на які я звернулася до підготовленого 13 грудня 2010 року суддею Верховного Суду України Д Д. Луспеником та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики 3. П. Мельником Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, де зазначене викладене нижче.