Зразок відзиву про визнання права власності на нерухомість

Справа стосується того, що особа позичила грошові кошта та уклала договір підряду, а тепер подала до суду та хоче визнати право власності на все майно особи, якій позичила грошові кошти. Якщо у вас аналогічна ситуація, цей зразок відзиву буде вам корисним.

До Броварського міськрайонного суду Київської області

Відповідач_____________

Позивач: ____________

Справа № _
Суддя: Василишин В.О.

ВІДЗИВ

на позовну заяву по справі 361/11205/21

Mayorov V1 rus

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа про припинення права власності та визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та не визнає позовні вимоги.

Відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області про відкриття провадження по справі Відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву у п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі.

Заперечення щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову, з якими Відповідач не погоджується полягають в тому, що позовна заява абсолютно не обґрунтована, не мотивована, позиція сторони грунтується на припущеннях позивача без належної доказової бази, а саме:

  1. Позивач не має право на визнання право власності на земельну ділянку площею 0,1862 ГА та житловий будинок за адресою: виходячи лише з того, що позивач позичив грошові кошти та отримав рішення суду про їх стягнення. Крім того, в розписці відсутні будь-яка інформація з приводу цільового використання позичених коштів, така інформація відсутня і в рішенні про стягнення боргу. Також в рішенні про стягнення грошових коштів відсутня інформація про те, що сторони домовились про будь-який розподіл майна. Крім того, позивач не надав рішення суду, як доказ.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Саме до таких висновків дійшов Верховний суд в постанові від 08 липня 2019 року по справі № 524/4946/16-ц та в постанові від 22 серпня 2019 року № 369/3340/16-ц.

  1. Позивач зазначає, що грошові кошти начеб-то були позичені на придбання земельної ділянку площею 0,1862 ГА та зазначає про рішення суду про їх стягнення. Насправді, вказану земельну ділянку було куплено за кредитні кошти на підставі кредитного договору між відповідачем та ПАТ “ТАС-Комерцбанк” за 60 957 (шістдесят тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім гривень). Земельна ділянка знаходиться в іпотеці у ТОВ “ФК “ВЕКТОР ПЛЮС”, як у нового кредитора. Договір іпотеки вказує на цільове використання грошових коштів на придбання земельної ділянки (договір іпотеки додається). Крім того, в інформаційній довідці, яка була надана позивачем, вказана інформація присутня.

Звертаю увагу, що строк виконання кредитного зобов’язання становить до 31/07/2027 року, тобто у відповідача є грошове зобов’язання про повернення кредитних коштів. У зв’язку з чим, необхідно залучити ТОВ “ФК “ВЕКТОР ПЛЮС”, як третю особу.

Таким чином, відповідач отримала грошові кошти та купівлю земельної ділянки та будівництва будинку.

  1. В справі відсутні докази того, що сторони домовились про будь-яку дольову участь розподілу земельної ділянки та недобудованого житлового будинку. Відсутній будь-який договір про розподіл житлової площі, використання грошових коштів, оцінки майна та співвідношення з вкладеними коштами – взагалі нічого не має, крім того, що за твердженням позивача, була усна домовленість, яка не підкріплена реальними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

  1. Законом не передбачено передача права власності, лише на тій підставі, що позивач має договір підряду, без інших речових договорів, адже в цьому випадку у позивача виникає зобов'язальні відносини з приводу відшкодування вкладених коштів. Крім того, не зрозуміла позиція позивача в частині того, що він хоче отримати саме все майно, а не частину. Відсутня оцінка майна, позивач не зазначає співвідношення вартості майна та начеб-то вкладеним коштами, їх розмір та наявність кредитної та іпотечної угоди.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

  1. Відповідно до п. 2.3 Договору підряду №01Р/03ДП, розрахунок по даному договору здійснюється в безготівковій формі або у вигляді внесення коштів через касу підприємства.

Таким чином, оплата по договору підряду відбувалась в безготівковій формі. В справі відсутні докази, що вказаний договір оплачений та те, що позивач реально оплатив будівництво.

  1. Позиція позивача суперечить судовій практиці, а саме: «надані позивачем товарні чеки на придбання матеріалів, меблів та техніки можуть бути предметом доказування у справі про відшкодування вартості будівельних матеріалів, тобто вказане не свідчить про набуття останньою права власності на частину у домоволодінні.

На цьому наголосив Верховний Суд у склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/8312/17».

Відповідно до статті 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
На виконання зазначеної норми Відповідач ставить Позивачу наступні запитання:

  1. Чому позивач не уклав з відповідачем договір про розподіл майна або будь-який інший договір, який може регулювати вказані правовідносини?
  2. Чому в розписці зазначений лише факт передачі грошових коштів, без посилання на обставини, які є предметом позову?
  3. Чи ставив позивач в судовому розгляді про стягнення коштів, питання з приводу цільового використання позичених грошових коштів?
  4. Чи передбачає законодавство отримання право власності, лише на підставі договору підряду?

На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством,

ПРОШУ:

  1. Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;
  2. Залучити до справи у якості третьої особи ТОВ “ФК “ВЕКТОР ПЛЮС”.