Зразок позовної заяви про захист військовозобов'язаних, які здійснюють догляд за родичами з інвалідністю

Відповідно до чинного законодавства України, кожен чоловік віком від 18 до 60 років, який не має законних підстав для звільнення від військової служби або відстрочки, є військовозобов'язаним. Це передбачає обов'язок перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), своєчасно оновлювати військово-облікові дані та проходити медичний огляд військово-лікарської комісії (ВЛК).

Приклад, який ми розглядаємо, стосується громадянина, який добросовісно виконує свої обов'язки військовозобов'язаного. Він перебуває на військовому обліку в Другому відділі ТЦК та СП, не уникає взаємодії з працівниками ТЦК та СП, своєчасно уточнив усі військово-облікові дані та пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого визнаний придатним до військової служби.

Право на відстрочку за сімейними обставинами: Захист родини як пріоритет:

Незважаючи на придатність до військової служби, чинне законодавство України передбачає певні категорії осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації через особливі сімейні обставини. Однією з таких підстав є необхідність догляду за особою з інвалідністю, зокрема, за батьками.

Згідно з Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (зокрема, статті 23), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи одного з подружжя, які за висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

У наведеному прикладі, Позивач має обґрунтовані підстави для отримання відстрочки, оскільки його матір, є інвалідом II групи, що підтверджується відповідною довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.

Умова відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд:

Ключовим аспектом для реалізації права на відстрочку за цією підставою є відсутність інших працездатних осіб, які згідно із законом зобов'язані утримувати особу з інвалідністю та/або здійснювати за нею догляд. Законодавець прагне уникнути зловживань та забезпечити, щоб відстрочка надавалась тим, хто дійсно є єдиним або основним опікуном.

У випадку Позивача, ситуація є однозначною: він є єдиною дитиною своєї матері. Окрім сина, мати не має інших рідних, а її чоловік (батько Позивача) помер. Цей факт є критично важливим для підтвердження того, що саме Позивач є єдиною особою, яка може забезпечити догляд за своєю матір'ю-інвалідом. Для підтвердження цієї обставини може бути використана нотаріальна заява (довідка) про наявність єдиної дитини в родині, а також свідоцтво про смерть батька та інші документи, що підтверджують родинні зв'язки та відсутність інших осіб, які могли б здійснювати догляд.

Процедура оформлення відстрочки:

Для оформлення відстрочки військовозобов'язаному необхідно звернутися до свого ТЦК та СП за місцем обліку з відповідною заявою та повним пакетом документів, що підтверджують право на відстрочку. До такого пакету, як правило, входять:

• - Заява про надання відстрочки (за встановленою формою або у довільній формі).
• - Паспорт громадянина України та військово-обліковий документ.
• - Документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження Позивача).
• - Довідка МСЕК, що підтверджує інвалідність матері (I або II групи).
• - Документи, що підтверджують відсутність інших працездатних родичів, які можуть здійснювати догляд (наприклад, свідоцтво про смерть чоловіка матері, нотаріальна заява про відсутність інших дітей тощо).
• Письмова згода особи з інвалідністю (матері) із зазначенням прізвища, імені та по батькові військовозобов'язаного, якого вона обирає для здійснення догляду (якщо є інші військовозобов'язані особи, але вона обирає саме його, або якщо ТЦК вимагає таку згоду навіть від єдиної дитини).
• У деяких випадках можуть вимагатися документи, що підтверджують потребу у постійному догляді (наприклад, висновок лікарсько-консультативної комісії).

Рішення про надання або відмову у відстрочці приймається відповідною комісією при ТЦК та СП та оформлюється письмовим документом, який вручається військовозобов'язаному.

Інститут відстрочки від мобілізації за сімейними обставинами є важливим елементом соціального захисту в умовах воєнного стану. Справа Позивача є типовим прикладом, коли військовозобов'язаний, не ухиляючись від своїх обов'язків, має обґрунтовані правові підстави для відстрочки, оскільки його матір є інвалідом II групи, і він є єдиною особою, яка може забезпечити їй належний догляд. Правова система України передбачає механізми для захисту таких осіб, що є проявом гуманізму та відповідальності держави перед своїми громадянами. Важливо своєчасно та в повному обсязі надати всі необхідні документи до ТЦК та СП, а у разі виникнення складнощів – звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.

Зразок позову в суд про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у оформленні відстрочки від призову на військову службу 

Позивач:	________________________ Електронна адреса відстуня Офіційна електронна адреса відсутня
Представник позивача:	_________________________
Відповідач:	Другий відділ Уманського РТЦК та СП Черкаської області ЄДРПОУ 09843757 Адреса: 19201, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Макаренка, 2А

 

Позовна заява

 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на особливий період), оформленого повідомленням №____ від 26.09.2024 року

         В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на особливий період), оформленого повідомленням №____ від 26.09.2024 року.

І. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

         ____ (далі, - Позивач), ____ року народження  є військовозобов’язаним і перебуває на військовому обліку в Другому відділі Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі, - РТЦК та СП), що підтверджується інформацією в Тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного №____. 

         Позивач не уникає працівників РТЦК та СП, тому вчасно уточнив всі військово-облікові дані, пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, визнаний придатним до військової служби відповідно до довідки ВЛК №____ від ____ року що також підтверджується інформацією з військово-облікового документа.

Позивач має право на відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації, оскільки його матір ____ народження, є інвалідом II групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ____.

Крім того, ____ – єдина дитина своєї матері, окрім сина матір не має рідних, чоловік її помер.

____.2024 року з метою реалізації свого права на оформлення відстрочки від призову Позивач прибув до РТЦК та СП, та подав заяву на оформлення відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю).

08.10.2024 року Позивач прибув до РТЦК та СП, де його було ознайомлено із витягом із протоколу №____  від ____ року, згідно якого йому відмовлено у наданні відстрочки від призову, оскільки ним не доведено факту догляду.

ІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

Учасниками справи не оспорюється, що з 17.04.2014 на підставі Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні діє особливий період, а з 25.02.2022 - воєнний стан.

Відповідно до ч. 3 Указу № 64/2022 на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України.

Отже, постулати ст. 19 Конституції України лишаються чинними навіть в умовах дії воєнного стану.

На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: 13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відповідно до додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року документами, що підтверджують право на відстрочку по пункту 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є:

• для батьків військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15(у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
• для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження);
• для військовозобов’язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
• для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Так як матір ____ – є особою з інвалідністю ІІ групи, є вдовою, не перебуває у шлюбних відносинах, має єдину дитину – сина ____, який її утримує, було надано більш, ніж вичерпний перелік документів, який дає право на оформлення відстрочки від призову по п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». А саме було долучено наступний пакет документів, засвідчений нотаріусом:

• Довідка матері до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ;
• Пенсійне посвідчення матері з зазначенням ІІ групи інвалідності;
• Паспорт матері заявника;
• РНОКПП матері заявника;
• Рішення суду про розірвання шлюбу між батьками заявника;
• Свідоцтво про розірвання шлюбу між батьками заявника;
• Витяг про підтвердження дошлюбного прізвища матері;
• Витяг з державного реєстру з відомостями про укладання шлюбу з Маринкевичем (другий чоловік матері після розірвання шлюбу з батьком заявника);
• Свідоцтво про смерть чоловіка матері заявника;
• Свідоцтво про народження заявника;
• Паспорт заявника;
• РНОКПП заявника;
• Витяг про місце реєстрації заявника;
• Витяг про зареєстрованих разом за однією адресою матері та сина;
• Військово-обліковий документ – тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.

Тобто на вимогу ст. 23 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та дод. 5 до  Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, Позивачем подано весь необхідний пакет документів для оформлення відстрочки.

Однак, дискреційність повноважень не свідчить про те, що суб'єкт публічної адміністрації наділений свавільністю під час правозастосування. Дискреційність завжди обмежується принципами, завданням та метою діяльності такого суб'єкта публічної адміністрації, і нарешті здоровим глуздом.

ІІІ. ЩОДО ІНШИХ ВАЖЛИВИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АСПЕКТІВ

Строк звернення до адміністративного суду визначений в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України), тому позивач подає до суду позовну заяву в строки передбачені Законом.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 

Відповідно до п.7. ч.5 ст.160 КАС України позивач повідомляє, що вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви здійснювалось і заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви подана засобами Електронного суду 09.10.2024 року. 

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 та ч. 3 ст. 161 КАС України позивач повідомляє, що всі додані документизнаходяться в оригіналі у відповідача, тому можуть бути витребувані судом для огляду.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 7 ст. 161 КАСУ передбачено: До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

На виконання даної вимоги, надаємо суду фотокопію повідомлення №2729 від 26.09.2024 року, яким було повідомлено про відмову у оформленні відстрочки від призову позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 44 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов’язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб’єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідачем по справі є юридична особа публічного права.

18 жовтня 2023 року введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, який передбачає обов’язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року для:

Офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності Закон України  № 3200-IX, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Отже, з 18.10.2023 такий обов’язок впроваджено в цивільному та адміністративному судочинстві й для юридичних осіб публічної та приватної форми власності.

Таким чином, на думку сторони позивача, наведене свідчить про відсутність у позивача обов’язку надати суду докази відправки паперової позовної заяви із додатками всім учасникам справи.

Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов’язку зазначення відповідних відомостей.

ІV. ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗМІРУ ТА НЕОБХІДНОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ СУДОВИХ ВИТРАТ

  Позивачем понесені витрати у звʼязку із розглядом справи в суді на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії"(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними й становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Приписами ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий опис міститься в узгодженому кошторисі витрат, повʼязаних із виконанням договору про надання правничої допомоги та в акті виконаних робіт, копія з якого додається. 

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат надаємо суду копію договору про надання правничої допомоги, копію кошторису вартості послуг та необхідності вчинення певних дій, копію з квитанції - на підтвердження проведеної оплати. 

Позивач просить суд стягнути в повному обсязі витрати, повʼязані із розглядом справи в суді, оскільки перебуває в скрутному фінансовому стані, а також враховуючи наслідки, які мали протиправні дії субʼєктавладних повноважень, що оскаржуються. Відшкодування понесених витрат під час розгляду справи в суді є, на думку позивача, цілком виправданою мірою та має превентивний характер. 

Керуючись викладеним вище та на підставі ст 19 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, прошу:

• зобов’язати комісію Другого відділу Уманського районного територіально центру комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення, яким надати____ відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• стягнути судові витрати з Другого відділу Уманського районного територіально центру комплектування та соціальної підтримки, пов’язані з оскарженням протиправних дій відповідача.