Зразок Мирової угоди в суді: правовий інструмент швидкого врегулювання спору
Мирова угода в суді: правовий інструмент швидкого врегулювання спору
Мирова угода — це один із найефективніших способів завершення судового спору без ухвалення рішення по суті. Відповідно до статей 49 та 207 Цивільного процесуального кодексу України, сторони мають право на будь-якій стадії процесу врегулювати спір шляхом взаємних поступок і подати спільну заяву про затвердження мирової угоди судом.
Ключовими перевагами мирової угоди є:
- - економія часу та коштів;
- - контроль сторін над умовами врегулювання;
- - припинення спору без подальших правових ризиків;
- - обов’язковість виконання після затвердження ухвалою суду.
Суд перевіряє мирову угоду виключно на предмет її законності та дотримання прав третіх осіб. Після затвердження ухвалою суду провадження у справі закривається, а сторони втрачають право повторно звертатися до суду з тим самим предметом і підставами позову.

МИРОВА УГОДА
(Печерський районний суд м. Києва, справа № 757/54545/25-ц)
м. Київ, лютий 2026 року
Цю Мирову угоду (далі — Угода) укладено між:
ПОЗИВАЧЕМ — фізичною особою, інтереси якої представляє адвокат на підставі договору про надання правничої допомоги,
та
ВІДПОВІДАЧЕМ — товариством з обмеженою відповідальністю (юридичною особою — власником інформаційного веб-сайту),
разом іменовані — Сторони.
1. Підстави укладення Угоди
Сторони, керуючись статтями 49 та 207 ЦПК України, з метою врегулювання спору щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, дійшли згоди про врегулювання справи шляхом взаємних поступок.
2. Умови домовленості
2.1. Відповідач частково визнає позовні вимоги в частині:
- визнання недостовірною поширеної інформації;
- необхідності її спростування.
2.2. Відповідач зобов’язується:
- спростувати недостовірну інформацію у спосіб її первинного поширення шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення на веб-сайті;
- видалити відповідну публікацію з веб-сайту у встановлений строк після набрання законної сили ухвалою суду.
2.3. Позивач відмовляється від вимог щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу, судового збору та інших супутніх витрат.
2.4. Після виконання умов цієї Угоди Сторони підтверджують відсутність будь-яких взаємних претензій щодо предмета спору.
3. Набрання чинності
Ця Угода набирає чинності з моменту її затвердження ухвалою Печерського районного суду м. Києва відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦПК України.
4. Заключні положення
4.1. Угода підписана уповноваженими представниками Сторін.
4.2. У разі реорганізації або зміни правового статусу Сторін Угода є обов’язковою для їх правонаступників.
4.3. Угоду складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу — для кожної зі Сторін та для суду.
Якщо потрібно — можу:
- адаптувати текст для публікації в ЗМІ;
- підготувати ще більш нейтральний варіант (без згадування змісту публікації);
- привести документ до формату судової практики або редакційних стандартів.