ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СТРОКОМ ДАВНОСТІ

Якщо строк давності для кримінального провадження вже минув, ситуація може вирішуватися по-різному в залежності від того, на якому етапі знаходиться провадження.

Якщо строк давності минув після повідомлення підозрюваному про підозру, але до направлення обвинувального акта до суду, прокурор може звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо підозрюваний погоджується з цим рішенням. Якщо підозрюваний не погоджується з таким рішенням, досудове розслідування продовжується в звичайному порядку.

Якщо строк давності минув під час судового розгляду, суд повинен роз’яснити обвинуваченому про те, що строки давності закінчилися і він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Обвинуваченому також має право звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через сплив строку давності. Якщо обвинувачений погоджується з таким клопотанням, то суд може звільнити його від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений не погоджується з клопотанням, то судовий розгляд продовжується в звичайному порядку, і прокурор повинен довести вину обвинуваченого поза розумним сумнівом.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

Якщо підсудний згоден на закриття кримінального провадження, яке пов'язане з його відповідальністю, через те, що строк давності минув, і після вислуховування думок потерпілого та інших учасників, суд зобов'язаний закрити справу. Звільнення відбувається за рішенням суду, яке не вирішує питання про винуватість чи невинуватість. Суд встановлює сплив строку давності з дати вчинення кримінального правопорушення, яке зазначено в обвинувальному акті, але не встановлює дату та факт вчинення правопорушення.

Якщо особа обвинувачується у декількох правопорушеннях або злочинах, і строк давності сплинув щодо одного з них, суд може закрити справу щодо цього правопорушення, якщо підсудний надав на це згоду. Провадження в інших частинах продовжується.

Якщо справа закрита повністю (тобто немає жодного правопорушення, по якому можна продовжувати провадження), суд вирішує долю речових доказів, скасовує арешти майна та запобіжні заходи (якщо такі були застосовані). Суд не вирішує цивільний позов у своєму рішенні про закриття провадження.

Якщо обвинувачений не згоден на закриття кримінальної справи, судовий процес продовжується. Якщо суд дійде висновку про невинуватість, то вироком буде виправдувальний. Якщо суд дійде висновку про винуватість, то буде винесено обвинувальний вирок, в якому суд призначає покарання, але обвинуваченого звільняють від його виконання через закінчення строку давності.

Якщо строки давності закінчилися в апеляційному суді, апеляційний суд може роз’яснити обвинуваченому про його право на закриття кримінального провадження. Якщо обвинувачений згоден на закриття, то апеляційний суд закриває провадження та скасовує обвинувальний вирок суду першої інстанції. Якщо обвинувачений не згоден на закриття, то апеляційний суд продовжує провадження і може прийняти різні рішення, такі як скасування чи підтвердження вироку суду першої інстанції або ухвалення нового вироку. Якщо апеляційний суд залишає в силі виправдувальний вирок суду першої інстанції, то він набуває чинності з дати прийняття ухвали або вироку апеляційного суду.

Таким чином, як і суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції повинні закрити кримінальне провадження та звільнити особу від кримінальної відповідальності у випадку, якщо строк давності після вчинення кримінального правопорушення закінчився до того, як вирок набрав законної сили, та якщо обвинувачений згоден з цим або подає відповідне клопотання. При цьому, питання факту вчинення правопорушення, винуватості чи невинуватості особи та цивільний позов (за наявності) не розглядаються.

Якщо строк давності закінчився, але обвинувачений не згоден зі звільненням від кримінальної відповідальності, суд продовжує провадження у загальному порядку і виносить вирок, вирішує цивільний позов (за наявності). У разі визнання винуватості обвинуваченого, суд у вироку звільняє його від покарання.