Як зняти арешт через суд: покрокова інструкція та зразок заяви в суд в 2025
Арешт майна — це міра забезпечення позову, яка накладається судом для забезпечення виконання рішення у майбутньому або виконавчою службою.
1. Зрозумійте причину арешту
Перш ніж звертатися до суду, необхідно з'ясувати, чому саме накладений арешт на ваше майно. Це може бути:
- - Наявність судового рішення про накладення арешту.
- - Рішення органів державної виконавчої служби про накладення арешту на майно.
- - Заява іншої сторони в справі.
Важливо отримати копію цього документа, щоб розуміти, на яких підставах було накладено арешт і чи є можливість для його оскарження або отримати інформацію з державної виконавчої служби про те: що справа і всі документи знищені.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ
2. Збір доказів для оскарження арешту
Якщо ви вважаєте, що арешт накладений неправомірно, необхідно підготувати докази, які підтверджують вашу позицію. Це можуть бути:
- - Документи, які свідчать про відсутність заборгованості або про виконання зобов’язань (наприклад довідка від колекторів).
- - Докази того, що арешт накладено на майно, яке не є предметом спору.
3. Заява або скарга до суду про зняття арешту
Зняти арешт можна через подачу заяви або скарги до суду. Для цього вам необхідно:
- - Подати заяву про скасування арешту або зміну заходу забезпечення позову.
- - Вказати підстави для скасування арешту (порушення процесуальних норм, недостовірність доказів, зміна обставин).
- - Додати всі необхідні документи для підтвердження вашої позиції (довідка про відсутність боргу).
Заява подається до суду, який виніс ухвалу про накладення арешту або до суду, в якому розглядається основна справа. Якщо арешт накладений органом виконавчої служби, можна звернутися до суду за місцем виконання рішення.
4. Участь у судовому засіданні
Судове засідання буде призначено на підставі поданої заяви. Важливо бути готовим до того, щоб представити свої доводи і документи, що підтверджують неправомірність накладеного арешту.
На судовому засіданні можуть бути присутні також інші учасники справи, які мають інтерес в даному арешті. Тому важливо заздалегідь підготувати свою позицію і можливі аргументи.
5. Визначення судового рішення
Після розгляду заяви суд може:
- - Зняти арешт на майно.
- - Залишити арешт, якщо підстави для його накладення були достатніми.
- - Внести зміни в умови арешту (наприклад, дозволити продаж частини майна або змінити порядок виконання).
Суд може ухвалити рішення в письмовій формі. У разі відмови в знятті арешту ви маєте право оскаржити таке рішення в апеляційному суді.
6. Виконання рішення суду
Якщо суд виніс рішення про зняття арешту, відповідний орган (наприклад, органи державної виконавчої служби) зобов'язаний виконати це рішення. Термін виконання залежить від рішення суду та органу, який проводить виконання.
Якщо ви не впевнені в своїх діях, можете звернутись до нас за допомогою.


Зразок скарги в суд про зняття арешту з майна 2025
Дніпровський районний суд м. Києва
Заявник (боржник): ________
Представник: Майоров Василь Олександрович
01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15 Б
Номер телефону: 0962432873
Електронна пошта: 911inua@gmail.com
Електронний кабінет наявний
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»
Адреса: 02095, Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 15б
Код ЄДРПОУ: 43577608
Номер телефону: 044
Електронна адреса невідома
Електронний кабінет наявний
Відповідач: ДНІПРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ
КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ)
Код ЄДРПОУ: 35011660
Адреса: 02002, Україна, місто Київ, вулиця Сверстюка Євгена, будинок, 15
Телефон: +380 (63) 136-58-09
Електронна адреса невідома
Електронний кабінет наявний
СКАРГА
Необхідність в подачі цієї скарги виникла в зв’язку з арештом майна скаржника, який було накладено згідно постанови про арешт майна №48788459 від 10/09/2015 року.
У листопаді 2024 року скаржник звернувся із запитом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби, в якому просив: 1) Вказати на якій стадії перебуває виконавче провадження, а також чи є матеріали таких виконавчих провадження і чи не були вони знищені; 2) В разі знищення вказаних виконавчих проваджень, зняти арешти з майна Скаржник в межах виконавчого провадження про арешт майна; 3) Надати інформацію чи є ще відкриті виконавчі провадження відносно Скаржника.
Відповідь не отримали.
Згідно довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах вказаного виконавчого провадження було накладено арешт на все нерухоме майно скаржника.
Докази, що ТОВ “ДЕБТ ФОРС” новий кредитор додаються.
Отже, станом на дату звернення до суду, скасувати зазначені арешти, які накладені на скаржника в межах виконавчого провадження являється можливим виключно в судовому порядку.
Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження «…у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду».
Згідно п. «а» ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) «вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98)».
Верховний Суд в своїй Постанові у справі №204/2494/20 від 28.10.2020 зазначив, що «у пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності».
А відтак, єдиним способом захисту прав скаржника - є звернення до суду із скаргою на бездіяльність ДНІПРОВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ).
Скаржник погасив заборгованість, що підтверджується довідкою ТОВ “ДЕБТ ФОРС”, що останній претензій не має. Майнові претензії стягувача до боржника відсутні з огляду на те, що стягувач надав довідку про відсутність претензій.
На виконання статті 175 ЦПК України повідомляю, що заходи досудового врегулювання спору проводились, шляхом направлення заяви до виконавчої служби.
На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством,
ПРОШУ:
- Визнати неправомірною бездіяльність та зобов’язати уповноважених осіб ДНІПРОВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) зняти арешт з усього майна __________ який було накладено згідно постанови про арешт майна №48788459 від 10/09/2015 року.
- Зобов`язатиДНІПРОВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КИЄВІ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. КИЇВ) вилучити інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
«__»___________ 2025 рік ______________ В.О. Майоров