Встановлення факту родинних відносин для оформлення спадкових прав: юридичний аналізрішення суду
Процедура встановлення факту родинних відносин через суд є важливим юридичним механізмом, який дозволяє громадянам захистити свої спадкові права у випадках, коли документальне підтвердження родинних зв'язків є неповним або відсутнім. Подібні справи регулюються положеннями Цивільного процесуального кодексу України та розглядаються в порядку окремого провадження.
Справа, яка стала предметом дослідження, стосується заяви громадянина, поданої у лютому 2025 року до суду щодо встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем. Заінтересованими особами у справі виступили інший потенційний спадкоємець та Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори, що вказує на спадкову природу даного звернення.
Правові підстави встановлення факту родинних відносин
Відповідно до статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами. Для встановлення даного факту необхідно дотриматись наступних умов:
- 1. Факт родинних відносин має юридичне значення (у даному випадку – для оформлення спадкових прав);
- 2. Заявник не має можливості отримати відповідні документи в іншому порядку;
- 3. Встановлення факту не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право.
Процесуальні особливості розгляду справи
Підсудність та порядок подання заяви
Заява про встановлення факту родинних відносин подається до місцевого загального суду за місцем проживання заявника. У заяві необхідно зазначити:
- - Для якої мети заявнику необхідно встановити даний факт;
- - Причини неможливості отримання відповідних документів або неможливості відновлення втрачених документів;
- - Докази, що підтверджують факт родинних відносин.
Участь заінтересованих осіб
У даній справі заінтересованими особами виступають:
- Інший потенційний спадкоємець, чиї інтереси можуть бути зачеплені при встановленні факту;
- Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори, який відповідно до своїх повноважень здійснює оформлення спадкових прав.
Залучення нотаріуса як заінтересованої особи є обов'язковим, оскільки саме він уповноважений на вчинення нотаріальних дій при оформленні спадщини і повинен перевірити законність підстав для отримання спадкових прав.
Доказова база у справах про встановлення факту родинних відносин
Доказування факту родинних відносин здійснюється з використанням наступних видів доказів:
Письмові докази
- - Свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть;
- - Паспорти, в яких міститься інформація про дітей або шлюб;
- - Архівні довідки;
- - Рішення суду, які можуть містити відомості про родинні зв'язки;
- - Особисті листи, вітальні листівки, які підтверджують існування родинних відносин;
- - Документи про спільне проживання (довідки з ЖЕКу, ОСББ);
- - Документи з навчальних закладів, медичних установ, де вказані родинні зв'язки.
Показання свідків
Особи, які володіють інформацією про родинні відносини заявника зі спадкодавцем (сусіди, колеги по роботі, друзі сім'ї).
Висновки експертів
У складних випадках може призначатися молекулярно-генетична експертиза (ДНК-тест), яка дозволяє з високою точністю встановити біологічну спорідненість.
Особливості доказування в залежності від ступеня споріднення
Для встановлення відносин батьки-діти
- - Свідоцтво про народження;
- - Довідки з пологового будинку;
- - Документи, що містять запис про дітей в паспорті батьків;
- - Шкільні документи з відміткою про батьків.
Для встановлення відносин між братами і сестрами
- - Свідоцтва про народження обох із зазначенням одних і тих же батьків;
- - Документи про виховання у спільній сім'ї;
- - Свідчення про спільне проживання.
Для встановлення більш віддалених родинних зв'язків
- Генеалогічні документи;
- Архівні матеріали, що підтверджують спорідненість;
- Документи, які свідчать про спадкові права попередніх спадкоємців.
Проблемні аспекти встановлення факту родинних відносин
Недостатність документальних доказів
У випадку втрати, знищення або відсутності необхідних документів доводиться спиратися на опосередковані докази, що ускладнює процес доказування.
Спори між потенційними спадкоємцями
Наявність конфлікту інтересів між заявником та іншими заінтересованими особами може призвести до спору про право, що змінює порядок розгляду справи.
Необхідність проведення експертизи
У деяких випадках виникає потреба у проведенні молекулярно-генетичної експертизи, що вимагає додаткових витрат та подовжує розгляд справи.
Практичні рекомендації для успішного розгляду справи
- Збір максимально повної документації
Перед зверненням до суду слід зібрати всі можливі документи, що прямо або опосередковано підтверджують факт родинних відносин. - Залучення свідків
Важливо забезпечити участь свідків, які можуть дати показання про існування родинних відносин між заявником та спадкодавцем.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/3723/25
пр. № 2-о/759/254/25
14 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку окремого провадження заяву Лисенка Олександра Сергійовича, заінтересовані особи: ______ Тетяна Сергіївна, Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна про встановлення факту родинних відносин, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2025 року ______ звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ______, Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори ______-.
Свої вимоги мотивував тим, що 04.12.2023 року померла його мати ______ Олена Степанівна. Спадкоємцями першої черги щодо майна померлої є заявник та ______ Тетяна Сергіївна, які подали заяви про прийняття спадщини (спадкова справа № 265/2024). Проте, Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. 15.06.2024 року відмовлено Лисенку О.С. у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку недоведеністю родинних відносин через помилку у свідоцтві про народження заявника в імені матері – замість Олена вказано Ольга.
Заявник вказав, що встановлення вказаного факту породжує для нього юридичні наслідки: право на спадщину. Просить суд встановити факт родинних відносин ______ Олени Степанівни, 02 серпня 1936 року народження, та Лисенка Олександра Сергійовича, 25 березня 1967 року народження, як мати та сина.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року заяву Лисенка О.С. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду ______ О.С. надано уточнену заяву.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заявник ______ О.С. та його представник – адвокат Майоров В.О. у судове засідання не з’явилися, від представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів та розгляд справи без участі заявника та його предстаника.
Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з’явилися, будь-яких клопотань або заяв від них до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з’явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв’язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 грудня 2023 року померла ______ Олена Степанівна, 02 серпня 1936 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 625631, виданим 05.12.2023 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, актовий запис № 1476.
Відповідно до свідоцтва про народження (посвідки про народження) №1266129, ______ Олена Степанівна народилася 02 серпня 1936 року у м. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області.
Вказані дані узгоджуються із даними паспорта громадянина України, виданого на ім’я ______ Олени Степанівни, 02.08.1936 року народження.
______ Олені Степанівні присвоєно ідентифікаційний номер 1336306744, що підтверджується довідкою ДПА по Ленінградському району м. Києва від 20.05.1998 року.
Згідно свідоцтва про шлюб серії VІІІ – УР № 417343 від 14.07.1966 року ______ Олена Степанівна одружилася з ______м Сергієм Петровичем.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину спадкоємицею майна померлого Лисенка Сергія Петровича є його дружина ______ Олена Степанівна (ідентифікаційний номер 1336306744).
Згідно свідоцтва про народження серії І-ЯК №6300122, виданого 26.04.1967 року Жовтневим РАЦС м. Києва, ______ Олександр Сергійович народився 25 березня 1967 року народження у м. Брусилів Житомирської області, про що у книзі записів актів громадського стану про народження 26.04.1967 року зроблено актовий запис №1373. У відомостях про батьків записано батька: Лисенка Сергія Петровича, матір: ______ Ольгу Степанівну.
Згідно свідоцтва про народження серії І-АВ № 466513, виданого 26.05.1971 року Жовтневим РАЦС м. Києва, ______ Тетяна Сергіївна народилася 19 квітня 1971 року народження у м. Київ, про що у книзі записів актів громадського стану про народження 26.05.1971 року зроблено актовий запис №1701. У відомостях про батьків записано батька: Лисенка Сергія Петровича, матір: ______ Ольгу Степанівну.
Крім того, у відповідності до ордеру № ВІ26676 на жиле приміщення, що виданий ______ Сергію Петровичу на родину, що складається із трьох людей, на право заняття 2 кімнат 31,9 кв.м., в квартирі № общ. 427, будинок №25 по вулиці Ромена Ролана, до складу родини входять: ______ Сергій Петрович, ______ Ольга Степанівна (дружина) та ______ Олександр Сергійович (син).
Відповідно до заяв про видачу паспорта ______ Олени Степанівни, наданих Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, при отриманні паспорта громадянина України внесено уточнення з імені «Ольга».
Із матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ______ Олени Степанівни (за життя) та Лисенка Олександра Сергійовича є адреса: м. Київ, бульвар Жуля Верна, буд. 5/8, кв. 429.
У відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 23.12.2006 року, квартира №429 в будинку №5/8 по бульвару Жуля Верна в м. Києві належить на праві власності ______ Олені Степанівні – ¼ частина та членам її сім’ї: Лисенку Олександру Сергійовичу - ¼ частина, ______ Тетяні Сергіївні – ¼ частина, ______ Надії Андріївні - ¼ частина.
Постановою Державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. від 15.06.2024 року відмовлено Лисенку О.С. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири №429 в будинку №5/8 по бульвару Жуля Верна в м. Києві, після померлої 04.12.2023 року його матері ______ Олени Степанівни, у зв’язку з розбіжністю в документах, а саме: у свідоцтві про смерть ім’я спадкодавиці – «Олена», а у свідоцтві про народження Лисенка Олександра Сергійовича ім’я його матері – «Ольга» та надані документи не дають можливості встановити факт родинних відносин з померлою.
Так, пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Встановлення факту родинних відносин між ______м Олександром Сергійовичем, 25.03.1967 року народження, та ______ Оленою Степанівною, 02.08.1936 року народження, як сина та матері необхідний для реалізації прав заявника для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Невідповідність в імені матері заявника, вказаного у свідоцтві про його народження, свідоцтві про смерть та паспорті громадянки України ______ Олени Степанівни, призвели до розбіжності встановлення родинних зв`язків, що призвело до перешкод в реалізації ______м Олександром Сергійовичем прав громадянина України щодо отримання належної йому за законом спадщини.
Зазначені суперечності не можуть бути виправлені в позасудовому порядку, оскільки вони не є результатом помилки в документах, яка може бути виправлена відповідним органом, а є результатом розбіжності, яка виникла внаслідок невідповідності між актами громадянського стану дитини (заявника), зареєстрованими в Україні та паспортом матері, виданим в Україні.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч. 1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, суд доходить висновку, що вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження – судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву Лисенка Олександра Сергійовича, заінтересовані особи: ______ Тетяна Сергіївна, Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.
Встановити факт родинних відносин ______ Олени Степанівни, 02 серпня 1936 року народження, та Лисенка Олександра Сергійовича, 25 березня 1967 року народження, як мати та с ина.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко