Відновлення справедливості: як добитися перерахунку військової пенсії через суд (зразок позову)

Чому військовослужбовці мають право на доплати?

Багато військовослужбовців та ветеранів не знають, що їм належать значно більші суми грошового забезпечення та компенсацій, ніж вони отримали. Судова практика показує, що у більшості випадків військові частини неправильно нараховують виплати, порушуючи законні права військовослужбовців.

Основні порушення при нарахуванні військових виплат

1. Неправильний розрахунок грошового забезпечення

Відповідно до рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року, з цієї дати відновлено дію первісної редакції Постанови КМУ №704. Це означає, що розміри окладів мають розраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, а не фіксованої суми.

Практичні наслідки:

1. За 2022 рік оклади мають розраховуватися з прожиткового мінімуму 2481 грн
2. За 2023 рік - з прожиткового мінімуму 2684 грн
3. Це може збільшити грошове забезпечення в 1,5-2 рази!

2. Невиплата індексації-різниці

Більшість військовослужбовців не отримали індексацію-різницю грошового забезпечення за період з березня 2018 року. За розрахунками експертів, сума цієї індексації може становити від 150 000 до 300 000 гривень на одного військовослужбовця.

Що це означає:

- Індексація-різниця має щомісячний фіксований характер
- Вона гарантується законом і є обов'язковою для виплати
- Розрахунок ведеться з урахуванням приросту індексу споживчих цін

3. Компенсація за невикористані відпустки

Військовослужбовці, особливо одинокі матері, мають право на компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки. При звільненні така компенсація розраховується виходячи з актуального грошового забезпечення на день звільнення, а не з занижених сум.

Судова практика на вашому боці

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово підтверджував правомірність вимог військовослужбовців щодо:

- Перерахунку грошового забезпечення
- Виплати індексації-різниці
- Компенсацій за відпустки

Приклади успішних справ:

- Постанова ВС від 19.10.2022 по справі №400/6214/21
- Постанова ВС від 22.06.2023 по справі №520/6243/22
- Рішення П'ятого апеляційного адмінсуду від 08.02.2023 по справі №420/10137/22

Хто може звернутися до суду?

✅ Діючі військовослужбовці - за неправильно нарахованим грошовим забезпеченням

✅ Звільнені військовослужбовці - за доплатами та компенсаціями

✅ Одинокі матері-військовослужбовці - за додатковими компенсаціями

✅ Військові пенсіонери - за перерахунком пенсій

Які суми можна отримати?

Орієнтовні розрахунки доплат:

Доплата за неправильно нарахованого забезпеченя:

- За 2022 рік: від 30 000 до 80 000 грн
- За 2023 рік: від 35 000 до 90 000 грн

Індексація-різниця (з 03.2018):

Від 150 000 до 300 000 грн залежно від посади та звання

Компенсації за відпустки:

Від 10 000 до 50 000 грн залежно від періоду служби

Як почати процедуру стягнення?

Крок 1: Збір документів

Потрібно підготувати:

1. Військовий квиток або посвідчення
2. Довідки про грошове забезпечення
3. Накази про призначення та звільнення
4. Документи про сімейний стан (для одиноких матерів)

Крок 2: Розрахунок заборгованості

Професійний розрахунок включає:

1. Перерахунок окладів за всі періоди
2. Розрахунок індексації-різниці
3. Визначення компенсацій за відпустки

Крок 3: Досудове врегулювання

Направлення офіційних звернень до військової частини з вимогою про добровільну виплату заборгованості.

Крок 4: Судовий позов

При відмові військової частини - подання позову до адміністративного суду.

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Дізнайтеся точну суму ваших доплат!

Для отримання детальної консультації та розрахунку заборгованості, надішліть на електронну пошту [ВКАЗАТИ EMAIL] наступні документи:

Необхідні документи:

- Скан військового квитка
- Довідки про грошове забезпечення за всі періоди служби
- Накази про призначення на посади
- Наказ про звільнення (якщо є)
- Документи про дітей (свідоцтва про народження)

Чому варто звернутися саме до нас?

✅ Досвід - більше 100 виграних справ у військовій сфері

✅ Експертиза - глибоке знання військового законодавства

✅ Результат - середня сума стягнення 180 000 грн на одного клієнта

✅ Гарантії - оплата тільки після отримання виплат

Не втрачайте свої гроші!

Кожен день зволікання - це втрачені кошти для вашої сім'ї. Військовослужбовці мають право на справедливу оплату своєї служби. Суди підтверджують ці права щодня.

Телефонуйте зараз для консультації - 050-852-93-99

Або надсилайте документи на пошту - parabellum.in.ua@gmail.com

ЗРАЗОК ПОЗОВУ

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії

У період з___________ по ___________ включно _______________проходила військову службу у військовій частині А ______(далі – Відповідач).

Відповідно до наказу командира військової частини ________ від_________ № ____ старшого матроса військової служби за контрактом ________________(далі – Позивач), на підставі наказу __________________________, відповідно до підпункту “г” пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” звільнено з військової служби у запас через такі сімейні обставини або інші поважні причини (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років).

При цьому, за період з___________ по ___________ включно Позивачу неправильно нараховувалось грошове забезпечення, за час служби не нараховувалась і не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення.

Крім того, Позивачу не була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як одинокій матері за період з з___________ по ___________ включно виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби _____________року.

Позивач звернулася до Відповідача із заявами (оригінали у Відповідача), в яких просила:

1. Здійснити перерахунок та виплату їй донарахованих сум:

- грошового забезпечення за період з___________ по ___________ включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

- грошового забезпечення за період з___________ по ___________ включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

2. Нарахувати та виплатити їй за період з___________ по ___________ включно індексацію-різницю грошового забезпечення, відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку).

3. Нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як одинокій матері за період з___________ по ___________ включно, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби ____________.

Відповідні заяви (копії додаються) були направлені на адресу Відповідача, та відповідно до даних доступних в мережі Інтернет на офіційному сайті “Укрпошта”, були вручені Відповідачу_________ (роздруківка додається).

Відповідно до статті 20 Закону України “Про звернення громадян”,звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Отже, станом на день подання позовної заяви, строк розгляду заяв сплив, однак, Позивач не отримав відповіді від Відповідача.

Щодо перерахунку грошового забезпечення.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Суспільні відносини з винагороди за працю військовослужбовця додатково деталізовані приписами ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 року пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п.6 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.

Отже з 29.01.2020 виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції Постанови №704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Разом з тим, відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні Положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року.

Оскільки приписи п.3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ не втратили чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови №704, то в даному випадку не встановлено правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Аналогічну правову позицію було висловлено у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року по справі № 420/10137/22.

Постановою Кабінету Міністрів України “про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704” від 12 травня 2023 р. № 481 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що:

у періодз___________ по ___________ включно грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".
у період з___________ по ___________ включногрошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

У силу приписів розділу XXIII "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260), розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, виплата грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Таким чином, сума грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, також підлягає перерахунку із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Щодо нарахування та виплатити індексації-різниці грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 Закону України №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ із змінами (далі – Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078), встановлено можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Така “поточна індексація” відображена у довідці, наданій Відповідачем (додається).

В той же час, Позивачу не було нараховано та виплачено іннксацію-різницю.

З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103%.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Згідно пункту 10-2 Порядку № 1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців,поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Таким чином, з урахуванням того, що Позивач приступив до служби у військовій частині А______ p ____________ обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Відповідно до витягу із послужного списку (копія додається), ________________Позивача було призначено на посаду “помічник начальника служби тилу”, ВОС _____________.

Для того, аби встановити розмір грошового забезпечення за посадою Позивача на лютий 2018 року, необхідно звернутися до Наказу Міністерства оборони України “Про затвердження тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців” від 27.05.2014 № 337 (в редакції, чинній на лютий 2018 року), згідно якого посада Позивача відносились до 5 тарифного розряду.

Адвокат позивача звертався з адвокатським запитом до Відповідача для отримання розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення _______________ за період з____________ по _____________, відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку), тобто, за посадою Позивача.

Однак, Відповідач не надав такого розрахунку.

За таких умов для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1762 гривні.

Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.

При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:

ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:

ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;

ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;

ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.

При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за період, що розглядається (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.

За офіційними даними Державної служби статистики України, за період з січня 2008 року по березень 2018 року

(https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/c№_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:

у 2008 році - 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;

у 2009 році - 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;

у 2010 році - 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;

у 2011 році - 3 рази: січень, березень, квітень;

у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2014 році - 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;

у 2015 році - 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;

у 2016 році - 1 раз: квітень;

у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;

у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004* 0,987*0,996*1,001*1,001*1,002*1,002*1,002 *1,003*0,997*0,997*0,998*0,997*1,001*0,999*1,002*1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.

Отже, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 22 червня 2023 року по справі №520/6243/22 та П’ятим апеляційним адміністративним судом у у постановах від 17 серпня 2023 року по справах №420/4660/23, №400/11125/21, від 04 серпня 2023 року по справі №420/5384/23, від 28 липня 2023 року по справі №420/19151/22.

З урахуванням вищевикладеного, та також з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн.*253,30%= 4 463,15 грн.

Отже, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з ________________ по _____________ включно.

Щодо нарахування та виплатити грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як одинокій матері.

Абзацом третім частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до частини другої пункту третього розділу XXXI “Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996р. №504/96-ВР передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно статті 19 Закону України “Про відпустки”, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Позивач є матір’ю ____________________р. н., що підтверджується свідоцтвом про народження (копія додається).

Відповідно до даних, що містяться на сторінці 2 Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № _____________(копія додається), відомості про батька дитини _______________записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Таким чином, _____________є одинокою матір’ю відносно дитини _______________________з моменту внесення актового запису і до теперішнього часу.

Під час проходження служби у військовій частині А________, Позивач повідомляла, що є одинокою матір’ю, грошову компенсацію не отримувала (копія додається).

Про те, що на час звільнення була наявна інформація про те, що Позивач є одинокою матір’ю та відповідні документи, підтверджується і наказом командира військової частини А____________ , оскільки її звільнено з військової служби у запас через такі сімейні обставини або інші поважні причини (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років).

Абзацом третім частини 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено виплату відповідної грошової компенсації у рік звільнення. А відтак, незалежно від того в який період і в яких військових частинах позивач проходила службу, розрахунок з нею по всіх видах забезпечення та виплату всіх належних їй компенсацій повинна здійснити та військова частина, в якій вона припиняє військову службу.