Стягнення коштів по договору підряду через суд (зразок заперечення в суд): дефектний акт

У разі виявлення недоліків виконаних робіт за договором підряду, замовник має право на їх усунення за рахунок підрядника, при умові, що замовник діє добросовісно. В нашому випадку, замовник уклав дефектний акт, щоб уникнути часткової оплати послуг по договору підряду.

1. Складання дефектного акту:

• 
  - Дефектний акт складається замовником та підрядником спільно.
  - У ньому описуються виявлені недоліки, їх характер та обсяг.
  - Акт підписується обома сторонами.

1. Надання підряднику можливості для усунення недоліків:

• 
  - Підряднику надається розумний строк для усунення недоліків.
  - Якщо підрядник не усуває недоліки протягом встановленого строку, замовник має право звернутися до суду.
• СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

 

2. Звернення до суду:

До позовної заяви необхідно додати:
- Дефектний акт.
- Докази наявності недоліків (фото, відео, експертні висновки тощо).
- Докази виконання підрядником своїх зобов'язань (договір підряду, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо).

2. Судове розгляд справи:

Суд досліджує матеріали справи та проводить експертизу (за необхідності).

За результатами розгляду справи суд виносить рішення:
- Про задоволення позову та стягнення з підрядника коштів на усунення недоліків.
- Про відмову в задоволенні позову.

Важливо знати:

• Строк давності для звернення до суду з вимогою про усунення недоліків виконаних робіт становить один рік з моменту їх виявлення.
• Якщо недоліки виконаних робіт є істотними, замовник має право на розірвання договору підряду та відшкодування збитків.
• Для захисту своїх прав рекомендується звернутися за допомогою до кваліфікованого юриста.

ЗРАЗОК ЗАПЕРЕЧЕННЯ В СУД

Господарський суд м. Києва
01054, вул. Богдана Хмельницького 44В

ПОЗИВАЧ: _

ВІДПОВІДАЧ: _

Третя особа без самостійних вимог: Всеукраїнська громадська організація “Український Союз промисловців і підприємців”
код ЄДРПОУ 00036897
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34
e-mail:uspp@uspp.org.ua

Заперечення на відзив (пояснення)

Позивач не погоджується з доводами відповідача по наступним моментам:

Згідно з умовами п. 1.1. Договору Відповідач як Замовник доручив та має сплатити, а Позивач, як Підрядник, взяв на себе зобов’язання за рахунок власних коштів та/або залучений сил, засобів, та наданий підрядником ресурсів, у відповідності до Договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс штукатурних робіт (далі – Роботи) та інших загально-будівельних робіт при будівництва Об’єкту згідно з Додаток № 1 № 1 до Договору «Договірна робота».
Вказані роботи були повністю виконані відповідно до договору та прийняті відповідачем у складі комісії, що підтверджується документами по справі викладені в додатках до позовної заяви. Крім того, вказані роботи були частково оплачені після підписання всіх актів.

Таким чином, у відповідача, після підписання актів, виникло зобов’язання оплатити результати робіт. Після виконання та прийняття робіт, відповідач, з власної ініціативи, приступив до наступного етапу проведення робіт. Зокрема, в акті закриття прихованих робіт сторони погодились, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та на основі викладеного дозволяється виконання наступних робіт: Опоряджувальні роботи.

Також, 01.09.2023 року був підписаний акт приймання-передачі робіт, відповідно до якого відповідач прийняв роботи, для подальшого виконання робіт.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідач, як передбачає ч. ст. 853 ЦКУ, негайно про недоліки не заявив – у справі відсутні такі докази. Крім того, було підписано Акт про закриття прихованих робіт.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Вказані обставини підтверджуються тим, що відповідач приступив до виконання наступного етапу робіт.

Комісією 21.08.2023 року було підписано Акт про закриття прихованих робіт, Роботи прийняті без зауважень (Додаток № 3 до позовної заяви) для подальшого підписання Акту наданих послуг. Акт був підписаний представниками відповідача, представником технічного _
Після проведення наступного етапу робіт відповідачем, аж через 5 місяців (09.01.2024) було підписано Акт наданих послуг з визначенням фактично наданих послуг і загальної суми наданих послуг у розмірі 877 412,69 грн. (вісімсот сімдесят сім тисяч чотириста дванадцять грн., 69 коп.) – (Додаток № 6 до позовної заяви).

Таким чином, тільки після 5 місяців після підписання Акту про закриття прихованих робіт та акту приймання-передачі робіт та фактичного проведення вказаних робіт відповідачем, на електронну адресу Позивача 19.01.2024 року від Відповідача надійшов лист по те, що Акт вважається не дійсним на підставі складеного заднім числом з порушенням умов договору, а саме п. 4.3.8. Договору складеного без залучення представника Позивача, як Підрядника, дефектного Акту (13.11.2023) - Додаток № 7 до позовної заяви, але 02.02.2024 року Відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 330 000,00 грн. (триста тридцять тисяч грн., 00 коп.), що підтверджується банківською випискою (Додаток № 8 до Договору) чим підтвердив, що роботи ним прийняті у повному обсязі.

Відповідач не пояснив, яким чином можливо визначити дефектні роботи, після того, як сам відповідач проводив на об’єкті подальші будівельні роботи. Крім того, позивач листом повідомив про неможливість проведення таких робіт до моменту здачі робіт.

Тобто, відповідач підписав акт наданих послуг, оплатив частково послуги, знаючи, що начебто є дефектний акт, і при цьому взагалі нічого не зазначив з цього приводу в акті надання послуг, а навпаки оплатив частину грошових коштів.

Відповідач у своєму відзиві зазначає та посилається на п. 3.6 Договору, що остаточний розрахунок за виконані роботи, за вирахуванням сплаченого авансу, здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт та передачі пакету виконавчої документації. Також робить висновок, що для проведення розрахунку з позивачем мають бути підписані акти виконаних робіт на всю суму, АЛЕ, при цьому 02.02.2024 року відповідач сплачує грошові кошти у розмірі 330 000,00 грн. (триста тридцять тисяч грн., 00 коп.), що підтверджується банківською випискою (Додаток № 8 до Договору) чим підтвердив, що роботи ним прийняті відповідно до акту та частково оплачені.

Позивач зазначає, що п. 3.6 Договору слід тлумачити, як повне закриття договору по актам приймання-передачі за оплатою по кожному акту, а не взагалі оплата по всім актам в кінці дії договору.

З приводу дефектного акту

Відповідач уклав акт заднім числом, в односторонньому порядку, без присутності позивача. Крім того у справі відсутні докази, що відповідач взагалі повідомляв та запрошував позивача до складу комісії. Будь-які дані про будівельні роботи крім дефектного акту, відповідач не надав, клопотання про проведення будівельної експертизи на заявляв.

Крім того, будь-яких вимог про усунення недоліків відповідач не направляв позивачу. Таким чином, оскільки вимога про усунення недоліків не була направлена, у відповідача не було законодавчих чи договірних підстав складати дефектний акт в односторонньому порядку.

Також звертаємо увагу, що крім дефектного акту відсутня будь-яка переписка з цього приводу, не було скореговано проектно-кошторисну документацію (будь-яких листів не направлялось), не проводилась будівельна експертиза (навіть не ставилось питання про експертизу), відсутня виконавча документація щодо виконання начебто додаткових робіт, завдання на проектування (коригування), відомість залишків обсягів робіт, тощо.

Всі ці докази, крім дефектного акту відсутні.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги наявністю лише одного дефектного акту.

В той же час, як передбачено пп.5.3.2 п.5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (чинний з 2014-01-01 зі Змінами №1, №2): "...5.3.2 При визначенні вартості окремих видів капітальних ремонтів (при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку обєктів будівництва) кошторисна документація складається за дефектним актом. У дефектному акті визначаються фізичні обєми робіт та умови їх виконання.".

Відповідно до п.8.4 Розділу 8 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", прийнятого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163 (чинного з 01.10.2014): "... 8.4 Склад та зміст розділів РП з капітального ремонту обєктів, наведених у додатках Д та Е, може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт. В окремих обґрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку обєктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.".
Отже, наявність лише одного дефектного акту, без додаткових документів та доказів, складено фіктивно, без додаткових доказів, без виклику та повідомлення позивача, при наявності актів приймання робіт не є відставою для порушення грошових зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, керуючись нормами чт. 11, 526, 530, 534 Цивільного кодексу України, чт. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 4, 161, 162, 163, 171 Господарського процесуального кодексу

ПРОСИМО

1. Долучити пояснення до справи;
2. Позов задовольнити у повному обсязі.

Додаток:

1. Докази направлення сторонам;
2. Ордер.

Представник Майоров В.О. 05/05/2024