Скасування «воєнної паузи» позовної давності: суддя ВС роз’яснив ключові зміни та судову практику

уддя Верховного Суду пояснив, як трансформувалися строки звернення до суду під час карантину, воєнного стану та після ухвалення нових законодавчих змін.

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров виступив із доповіддю «Позовна давність в період воєнного стану: скасування зупинення та виклики судовій практиці», у якій детально пояснив еволюцію строків позовної давності в умовах карантину, воєнного стану та після нових законодавчих змін.

Трансформація строків позовної давності

Євген Петров нагадав, що строки позовної давності зазнали таких ключових змін:

  • Період Карантину (з 2020 року): Строки позовної давності були «заморожені» (зупинені) відповідно до п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (ЦК України).

  • Період Воєнного стану (з 2022 року): Додатково було передбачено «воєнне» призупинення строків. Зокрема, п. 19 цього ж розділу продовжував строки позовної давності на період дії воєнного або надзвичайного стану.

  • Особливості відповідальності: П. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняв позичальника від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов’язань (кредитних/позикових договорів) у період дії воєнного стану, починаючи з 24 лютого 2022 року, а нараховані платежі підлягали списанню.

Скасування «Воєнної паузи»

4 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Цей Закон призвів до виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Ключовий наслідок: Набрання чинності Законом фактично скасувало «воєнне» призупинення (продовження) строків, повернувши застосування загального та спеціальних строків позовної давності, встановлених ЦК України.

Таке оновлення законодавства спричинило низку нових правових питань, вирішення яких здійснюється через судову практику Верховного Суду.

Ключові позиції Верховного Суду

Суддя Євген Петров навів приклади важливих висновків, сформованих Верховним Судом (ВС), які регулюють застосування позовної давності в умовах останніх змін:

1. Застосування продовження строків (Карантин та Воєнний стан)

У Постанові Великої Палати (ВП) ВС від 2 липня 2025 року у справі № 903/602/24 зроблено висновок про комплексне застосування продовження/зупинення строків:

  • Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року (початок карантину), то цей строк спочатку продовжувався (на період карантину до 30 червня 2023 року, а надалі на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року).

  • З 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

  • Відповідно, звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних (без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову) є обґрунтованим, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 2 квітня 2020 року.

2. Позовна давність для основного зобов'язання та іпотеки

ВП ВС у Постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/13005/16-ц дійшла висновку, що:

  • Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов'язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, і навпаки.

  • Тобто, позовні давності для цих двох вимог є самостійними.

3. Строки оспорення заповіту та свідоцтва про спадщину

Суддя ВС також навів практику щодо оспорення спадкових документів:

  • Постанова КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 465/4217/14: Право на пред'явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача і тільки з часу відкриття спадщини. З цим моментом пов’язується набуття статусу зацікавленої особи, з якого і починається відлік позовної давності.

  • Постанова Об'єднаної Палати (ОП) КЦС ВС від 5 вересня 2022 року у справі № 385/321/20: Сформовано висновок щодо застосування позовної давності при поданні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Ці роз'яснення Верховного Суду є ключовими для формування єдиної судової практики та забезпечення правової визначеності після скасування «воєнної паузи» у перебігу позовної давності.