Скасування судового наказу про стягнення за комунальні послуги в 2024

Судовий наказ - це рішення суду, яке ухвалюється без судового засідання, на підставі заяви кредитора про стягнення заборгованості. Судовий наказ є виконавчим документом, тобто його можна пред'явити до примусового виконання.


Судовий наказ може бути скасований у будь-який час до набрання ним законної сили.

Mayorov V1 1 ukr

Крок 1. Підготовка до подання заяви про скасування судового наказу


Першим кроком до скасування судового наказу є підготовка до подання заяви про скасування судового наказу. Для цього необхідно:


• Ознайомитися з судовим наказом. Для цього необхідно ознайомитися з текстом судового наказу, а також з матеріалами справи, на підставі яких було видано судовий наказ.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ 


• З’ясувати, чи є підстави для скасування судового наказу. Для цього необхідно оцінити, чи є в судовому наказі порушення закону або невідповідності фактичним обставинам справи.
• Зібрати докази, які підтверджують наявність підстав для скасування судового наказу. Доказами можуть бути документи, які підтверджують порушення закону або невідповідності фактичним обставинам справи.

Крок 2. Подача заяви про скасування судового наказу


Заява про скасування судового наказу подається до суду, який видав судовий наказ. Заява може бути подана особисто, через представника, або надіслати поштою.

Заява про скасування судового наказу має містити наступні відомості:

• Інформацію про особу, яка подає заяву.
• Інформацію про судовий наказ, який необхідно скасувати.
• Вказівки на порушення закону або невідповідності фактичним обставинам справи, які є підставою для скасування судового наказу.
• Докази, які підтверджують наявність підстав для скасування судового наказу.

Крок 3. Розгляд заяви про скасування судового наказу


Заява про скасування судового наказу розглядається судом у відкритому судовому засіданні. Під час розгляду заяви суд заслуховує сторони, а також може призначити експертизу, витребувати додаткові докази або провести інші процесуальні дії.


Ухвалу про скасування судового наказу суд постановляє в день розгляду заяви.

Крок 4. Оскарження ухвали про скасування судового наказу


Ухвала про скасування судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її постановлення.


Скасування судового наказу є правом боржника. Для того, щоб скасування судового наказу було успішним, необхідно правильно підготуватися до подання заяви про скасування судового наказу та зібрати докази, які підтверджують наявність підстав для скасування судового наказу.


Під порушенням закону в розумінні статті 227 Цивільного процесуального кодексу України розуміються такі порушення, які призвели до ухвалення судового наказу з порушенням вимог закону.


Під невідповідністю фактичним обставинам справи в розумінні статті 227 Цивільного процесуального кодексу України розуміються такі обставини, які не були встановлені судом або були встановлені судом неправильно.


Скасування судового наказу тягне за собою його втрату чинності.


Якщо судовий наказ був скасований у зв'язку з порушенням закону, кредитор має право повторно звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу. При цьому кредитор повинен усунути порушення закону, які були допущені при винесенні попереднього судового наказу.
Якщо судовий наказ був скасований у зв'язку з невідповідністю фактичним обставинам справи, кредитор має право повторно звернутися до суду з позовною заявою.

Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

(Скаржник) Боржник:

Заявник: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4»
49098, м. Дніпро, провулок Любарського, буд.4
ЄДРПОУ:34733492
Телефон невідомий
Електронна пошта невідома
не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС



ЗАЯВАпро скасування судового наказу від , виданого Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі

  1. 09.2023 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білостоцького, 4» про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території.

Про судовий наказ дізналась 20/12/2023, з сайту судового реєстру. Таким чином, враховуючи, що я дізналась 20/12/2023. Таким чином, строк пропущений з поважних підстав.
Вважаю, що наказ підлягає скасуванню, з мотивів необгрунтованості вимог стягувача, з наступних підстав:

  1. Частково пропущений строк позовної давності на кожний місячний платіж;
  2. Заборона нарахування під час дії військового стану 3 відсотків річних та інфляцію відповідно до ст. 625 ЦКУ;
  3. Боржник не погоджується з нарахованням заборгованості, виходячі з того, що заявником безпідставно було нараховані грошові кошти за послуги, які не надавались;
  4. Між сторонами існує спір про право, оскільки послуги надавались неякісно, а в окремих випадках взагалі не надавались, при цьому, виставлялись рахунку на оплату послуги охорони та консяєржки, а ця послуга не входить до послуги обслуговування будинку.
  5. Договір між боржником та ОСББ відсутній.


Відповідно до пунктів Постанови ВП ВС від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19),

  1. Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
  2. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції).Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).
  3. Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16(пункт 138)).

З приводу 3 відсотків річних та інфляційних витрат за ст. 625 ЦКУ, повідомляємо наступне:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022).
За змістом постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»: В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:


нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

  1. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.


Таким чином, всі нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які здійснені позивачем з 24 лютого 2022 року є такими, що заборонені чинним законодавством, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на зазначене, не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотки річних.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170,171 ЦПК України ,

ПРОШУ:

  1. Скасувати судовий наказ _

26/12/2023 Пелеха О.Г.