Процедура скасування заочного рішення суду в Україні: правові особливості та практичні аспекти

Заочний розгляд справи є важливим інструментом цивільного судочинства, який дозволяє забезпечити принцип розумних строків розгляду справи у випадках, коли відповідач систематично не з'являється у судові засідання або його неможливо знайти за місцем реєстрації. Однак цей механізм може також стати підставою для порушення прав відповідача, особливо якщо він не був належним чином повідомлений про судовий процес. У цій статті розглянемо правові аспекти заочного провадження, процедуру оскарження заочних рішень суду та поширені проблеми, що виникають на практиці.

Умови винесення заочного рішення

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд має право винести заочне рішення у справі за одночасної наявності таких умов:

1. Відповідачу належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання (у тому числі через офіційний веб-сайт суду);
2. Відповідач не з'явився на судове засідання без поважних причин;
3. Відповідач не подав відзив, пояснення чи інші заперечення щодо позову;
4. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи та подав відповідне клопотання.

Важливо зазначити, що заочне рішення по суті нічим не відрізняється від звичайного судового рішення. Розгляд справи та прийняття рішення відбуваються за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Однак у заочному рішенні обов'язково має бути зазначений строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Процедура оскарження заочного рішення

Строки оскарження

Процедура скасування заочного рішення суду регулюється статтею 284 ЦПК України. На відміну від звичайного порядку оскарження до апеляційної інстанції, заочне рішення спочатку може бути переглянуте тим самим судом, який його ухвалив. Для цього відповідач повинен подати письмову заяву про перегляд заочного рішення (не апеляційну скаргу!).

Строки для подання такої заяви:

• Протягом 30 днів з дня проголошення рішення;
• Якщо рішення було вручено особисто відповідачу — протягом 20 днів з дня вручення.

Найчастіше відповідач дізнається про винесене заочне рішення вже після відкриття виконавчого провадження або накладення арешту на банківські рахунки. У такому випадку рекомендується негайно звернутися до суду із заявою про ознайомлення зі справою, отримати копію заочного рішення, після чого відлік 20-денного строку почнеться з дати вручення.

Зміст заяви про перегляд заочного рішення

Заява про перегляд заочного рішення повинна містити:

1. Поважні причини неявки — обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та/або неповідомлення суду про такі причини, а також причини неподання відзиву з доказами на підтвердження цих обставин;

2. Заперечення проти позову — докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які доводять незаконність винесеного заочного рішення.

Залежно від категорії справи, аргументи можуть бути різними:

• У справах про стягнення боргу — докази повного або часткового повернення боргу;
• У кредитних спорах з колекторськими компаніями — заява про сплив позовної давності або посилання на судову практику щодо відсутності у колекторів права нараховувати відсотки та/або неустойку;
• У справах про визнання права власності — контраргументи відповідно до конкретних обставин справи.

До заяви додаються копії для всіх учасників справи та копії всіх додаткових матеріалів, а також документ про сплату судового збору.

Порядок розгляду заяви судом

Порядок дій суду після отримання заяви:

1. Перевірка відповідності заяви процесуальним вимогам (у разі виявлення недоліків суд надає 10 днів на їх усунення);
2. Прийняття заяви до розгляду, надсилання копій іншим учасникам та призначення дати судового засідання;
3. Розгляд заяви, який згідно з законом має відбутися протягом 15 днів з дня її надходження (на практиці, з огляду на завантаженість судів, цей розгляд може відбутися через місяць або довше).

За результатами розгляду заяви суд може:

• Залишити заяву без задоволення (в такому випадку відповідач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення);
• Скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку (в цьому випадку виконавче провадження закривається).

Розгляд заяви про перегляд заочного рішення може відбуватися і за відсутності учасників справи, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання.

Апеляційне оскарження у разі відмови у перегляді заочного рішення

Якщо суд відмовив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, таке рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати винесення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення.

Важливо зазначити, що ухвала про скасування заочного рішення не підлягає оскарженню.

Поширені зловживання при заочному провадженні та протидія їм

На практиці часто зустрічаються випадки зловживань процесуальними правами з використанням механізму заочного провадження:

1. Умисне ухилення відповідача від участі в судовому процесі з метою затягування справи через подальший перегляд заочного рішення. У таких випадках позивачеві рекомендується не погоджуватися на винесення заочного рішення, оскільки це може затягнути справу на додаткові 6 місяців.

2. Навмисне зазначення позивачем неправильної адреси відповідача з метою отримання заочного рішення без фактичного повідомлення протилежної сторони. У таких випадках відповідачу необхідно оперативно подати заяву про перегляд заочного рішення, а якщо гроші вже було стягнуто — вимагати повороту виконання рішення.

Судова практика з питань заочного провадження

Практика Верховного Суду містить важливі правові позиції щодо заочного провадження, зокрема:

1. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №752/11896/17 — повернення повістки про виклик до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

2. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №127/2871/16-ц — повернення повістки з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за вказаною адресою.

Таким чином, суди мають дотримуватися принципів рівності та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий судовий розгляд відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Series А № 274).

Висновки

Заочне рішення суду є важливим інструментом забезпечення своєчасного розгляду цивільних справ, проте потребує дотримання балансу між процесуальною економією та гарантуванням права на справедливий судовий розгляд. Відповідачу, який дізнався про винесене заочне рішення, необхідно діяти швидко та розуміти відмінність між скасуванням заочного рішення шляхом подання заяви про його перегляд та апеляційним оскарженням.

Належне розуміння процедури скасування заочного рішення та знання судової практики з цих питань дозволить ефективно захистити свої права та уникнути негативних наслідків виконання потенційно незаконного судового рішення.