ПРАВОВІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗПИСОК ТА ЗАХИСТ ВІД НЕОБҐРУНТОВАНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
Стаття присвячена аналізу правових вимог до оформлення розписок як доказів грошових зобов'язань у цивільному судочинстві України. Розглянуто основні недоліки документообігу, що призводять до визнання розписок недійсними, а також стратегії захисту відповідачів від необґрунтованих позовних вимог. Особливу увагу приділено питанням стягнення витрат на професійну правничу допомогу та критеріям їх обґрунтованості.
У сучасній правозастосовній практиці України спори про стягнення заборгованості за розписками складають значну частину цивільних справ. Водночас, недотримання елементарних вимог до оформлення таких документів часто призводить до неможливості захисту прав кредиторів у судовому порядку. Не менш актуальною є проблема необґрунтованого завищення витрат на професійну правничу допомогу, що створює додаткове фінансове навантаження на відповідачів.
1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОФОРМЛЕННЯ РОЗПИСОК
1.1. Нормативне регулювання
Правове регулування грошових зобов'язань, засвідчених розписками, базується на положеннях Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема главі 71 "Позика", а також на загальних принципах договірного права, закріплених у книзі п'ятій ЦК України.
Стаття 1046 ЦК України встановлює, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або таку ж кількість речей того ж роду та якості.
1.2. Обов'язкові реквізити розписки
Судова практика виробила чіткі критерії щодо змісту розписки як доказу грошового зобов'язання. До обов'язкових реквізитів належать:
- 1. Точна сума заборгованості - зазначається цифрами та прописом для уникнення двозначності
- 2. Повні реквізити сторін - прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, місце реєстрації
- 3. Предмет зобов'язання - конкретизація валюти або інших речей, що передаються
- 4. Дата складання - встановлює момент виникнення зобов'язання
- 5. Умови повернення - строк, порядок, місце виконання зобов'язання
- 6. Власноручний підпис боржника - підтверджує волевиявлення та ідентифікує особу
1.3. Наслідки порушення вимог до оформлення
Невідповідність розписки встановленим вимогам може призвести до:
- - Визнання документа недійсним доказом
- - Неможливості встановлення розміру заборгованості
- - Відмови у задоволенні позову
- - Покладення судових витрат на позивача
2. АНАЛІЗ ТИПОВИХ ПОМИЛОК У СКЛАДАННІ РОЗПИСОК
2.1. Проблема невизначеності суми
Найпоширенішою помилкою є зазначення загальних формулювань замість конкретної суми. Наприклад, запис "долари" без зазначення кількості створює правову невизначеність, оскільки:
- Неможливо встановити точний розмір зобов'язання
- Порушується принцип визначеності цивільно-правових відносин
- Створюється можливість для зловживань з боку будь-якої зі сторін
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що документ, який не дозволяє встановити розмір зобов'язання, не може бути підставою для задоволення позову про стягнення заборгованості.
2.2. Валютна невизначеність
Особливу увагу заслуговує проблема ідентифікації валюти. Зазначення просто "долари" без конкретизації може означати:
- Долари США
- Канадські долари
- Австралійські долари
- Новозеландські долари
- Гонконгські долари
- Інші національні валюти з аналогічною назвою
Така невизначеність унеможливлює точне встановлення предмета зобов'язання та може призвести до відмови у задоволенні позову.
2.3. Відсутність ідентифікаційних даних сторін
Неповне зазначення реквізитів сторін (відсутність паспортних даних, адреси тощо) ускладнює процес ідентифікації учасників правовідносин та може стати підставою для заперечень щодо автентичності документа.
3. ВИТРАТИ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ: КРИТЕРІЇ ОБҐРУНТОВАНОСТІ
3.1. Нормативне регулювання
Стаття 133 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 2 статті 137 ЦПК України передбачає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом з урахуванням:
- Складності справи
- Часу, витраченого адвокатом на її вирішення
- Обґрунтованості та співмірності витрат
3.2. Судова практика щодо стягнення витрат
Аналіз судової практики свідчить про формування чітких критеріїв оцінки обґрунтованості витрат на правничу допомогу:
Позитивні фактори:
- - Наявність детального акту виконаних робіт
- - Обґрунтована погодинна ставка адвоката
- - Складність правової позиції
- - Значний обсяг документообігу
- - Необхідність проведення правових досліджень
Негативні фактори:
- - Типовість справи
- - Відсутність детализації послуг
- - Завищена погодинна ставка
- - Неспівмірність витрат складності справи
- - Відсутність доказів фактичної оплати
3.3. Рекомендації щодо стягнення витрат
Для успішного стягнення витрат на професійну правничу допомогу рекомендується:
- Укладати письмовий договір на надання правових послуг з детальним описом робіт
- Вести облік робочого часу з зазначенням конкретних дій адвоката
- Документувати складність справи через опис правових проблем та обсяг роботи
- Зберігати докази оплати послуг адвоката
- Обґрунтовувати розумність погодинної ставки з урахуванням ринкових стандартів
Відзив
Відповідач ________, ознайомившись з позовною заявою Вершути Олександра Олександровича про стягнення заборгованості, заперечує проти заявлених вимог з наступних підстав:
І. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЩОДО ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
1. Недійсність розписки як підстави для стягнення заборгованості
Позивач обґрунтовує свої вимоги розпискою, яка містить суттєві недоліки, що унеможливлюють її використання як належного доказу грошового зобов'язання:
1.1. Розписка не містить чіткого зазначення суми заборгованості. Вказівка "долари" без конкретизації суми є недостатньою для встановлення розміру зобов'язання, що суперечить вимогам до оформлення документів про грошові зобов'язання.
1.2. Відсутність конкретизації валюти створює правову невизначеність. У світі існують різні види доларів (долари США, канадські долари, австралійські долари, новозеландські долари, гонконгські долари тощо), тому простого зазначення "долари" недостатньо для ідентифікації предмета зобов'язання.
1.3. Неможливість встановлення точного розміру зобов'язання унеможливлює застосування принципу правової визначеності, який є основоположним у цивільно-правових відносинах.
1.4. Згідно з усталеною судовою практикою, для визнання розписки дійсним доказом боргу, вона повинна містити: точну суму (цифрами та прописом), реквізити сторін, дату складання, умови повернення та підпис боржника.
2. Невідповідність вимог позивача змісту розписки
Позивач вимагає стягнути 2 200 доларів США, тоді як розписка містить лише загальне формулювання "долари" без зазначення суми та конкретного виду валюти. Така невідповідність свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
ІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЩОДО ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ
Відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн з наступних підстав:
2.1. Відсутність належного обґрунтування витрат
Позивач не надав детального розрахунку витрат на правничу допомогу відповідно до вимог судової практики. Відсутні:
Деталізовані акти виконаних робіт
Перелік наданих юридичних послуг
Обсяг витраченого часу (кількість годин)
Погодинна ставка адвоката або обґрунтування фіксованої суми
2.2. Неспівмірність заявленої суми зі складністю справи
Справа про стягнення боргу за розпискою є типовою категорією цивільних справ, що не вимагає особливих правових досліджень або складної доказової бази. Заявлена сума 25 000 грн є завищеною та неспівмірною складності справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на її вирішення.
2.3. Відсутність доказів фактичного понесення витрат
Позивач не надав доказів фактичної сплати послуг адвоката (договору на надання правової допомоги, платіжних документів, актів виконаних робіт тощо), що є обов'язковим для стягнення таких витрат.
ІІІ. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ
Відзив ґрунтується на положеннях:
Статей 11, 16 Цивільного кодексу України
Статей 133, 137, 178 Цивільного процесуального кодексу України
Усталеної судової практики щодо вимог до оформлення розписок та стягнення судових витрат
IV. КЛОПОТАННЯ
На підставі викладеного, керуючись ст. 178 ЦПК України, ПРОШУ СУД:
У задоволенні позову ВІДМОВИТИ у зв'язку з недоведеністю позивачем своїх вимог та недійсністю розписки як підстави для стягнення заборгованості.
Витрати на професійну правничу допомогу НЕ СТЯГУВАТИ у зв'язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю складності справи.