Поняття спільної власності подружжя

Поняття спільної часткової власності визначається як власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності є основним видом права спільної власності, згідно зі статтею 355, частина 4, Цивільного кодексу України. Зазначена стаття передбачає, що спільна власність на майно є спільною частковою власністю осіб, за винятком випадків, коли законом або договором передбачено виникнення права спільної сумісної власності. З іншого боку, спільна власність у випадку її виникнення розглядається як спільна часткова власність за зазначеною презумпцією. Для спільної часткової власності характерно, що кожному власнику належить певний обсяг частки в праві власності на спільну річ.

Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава та територіальні громади.

Існують декілька правил щодо визначення часток у праві спільної часткової власності.

По-перше, частки співвласників визначаються арифметично (наприклад, 1/2, 1/3, 25/57 і так далі). Це дозволяє конкретизувати обсяги прав кожного з них під час функціонування або припинення спільної часткової власності, а також у випадку зміни суб'єктного складу спільної власності та відповідного зменшення або збільшення часток кожного зі співвласників.

По-друге, відповідно до частини 1 статті 357 Цивільного кодексу України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю співвласників або законом. Таким чином, рівність часток у праві спільної часткової власності є загальним правилом. Виняток з нього може бути встановлений спеціальним договором або законом.

По-третє, якщо співвласник за згодою всіх інших співвласників та відповідно до встановленого порядку використання спільного майна покращив його за свій рахунок, і при цьому його поліпшення неможливо відокремити від майна, його частка може бути відповідним чином збільшена (згідно з частиною 3 статті 357 Цивільного кодексу України).

Визначення часток у праві спільної часткової власності

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не передбачено угодою співвласників або встановлено законом відповідно до статті 357 Цивільного кодексу України.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не визначено угодою співвласників або встановлено законом, він визначається з урахуванням внеску кожного із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке неможливо відокремити, було здійснено ним за взаємною згодою всіх співвласників та відповідно до установленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі чи споруди може самостійно здійснити добудову (прибудову) у встановленому законом порядку за свій рахунок, без попередньої згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її здійснив, і не впливає на розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, стають власністю того співвласника, який їх реалізував, за винятком випадків, коли угодою співвласників або законом передбачено інше.

Виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності

Співвласник має право на виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності. У випадках, коли виділ частки з майна у натурі не можливий згідно з законом або є неможливим (згідно з частиною другою статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласнику може бути надана лише за його згодою. У випадку виділу частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається письмовий договір, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо не можливо досягти згоди стосовно способу та умов виділу частки у натурі з майна, що перебуває у спільній частковій власності, співвласник, який бажає виділити свою частку, має право звернутися з відповідним позовом до суду. Розгляд таких справ здійснюється у місцевих загальних судах за місцем розташування відповідного майна. При поданні позову до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", за винятком випадків, коли позивач звільняється від сплати судового збору.