На що звернуть увагу, щоб виграти суд у ПРИТБАНКУ в 2024 році

Ми аналізували справу та висунули обґрунтовані заперечення стосовно застосування позовної давності, доводячи кілька ключових пунктів:

• Ми переконались, що термін порушення зобов'язань за кредитною карткою Приватбанку настав.

• Ми обґрунтували, що термін позовної давності за кредитною карткою Приватбанку не переривався.

• У договорі передбачалася умова автоматичного продовження, але не кредитного ліміту, а лише правил надання послуг. Отже, договір стосовно кредитного ліміту завершився, що відкрило можливість застосування позовної давності.

• Ми довели, що термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

• Усе вищезазначене підкріплено позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14). Згідно з правилами користування карткою, які є частиною кредитного договору, картка функціонує протягом визначеного нею терміну. Відповідно до цього договору, що визначає щомісячні платежі для погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення, перебіг позовної давності (згідно зі ст. 257 ЦК України) для щомісячних платежів починається після прострочення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі закінченням місяця дії картки (згідно зі ст. 261 ЦК України), а не завершенням строку дії договору.

СУДОВІ СПРАВИ, ЯКІ МИ ВИГРАЛИ - ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

Основні види судових спорів з Приватбанком

До основних видів судових спорів з Приватбанком в Україні відносяться:

• Справи про стягнення заборгованості за кредитами. Приватбанк є одним з найбільших кредиторів в Україні, і тому справи про стягнення заборгованості за кредитами є найбільш поширеним видом судових спорів з цим банком.

• Справи про визнання недійсними Правил кредитування. Клієнти Приватбанку часто оскаржують кредитні договори, вважаючи їх несправедливими або укладеними з порушенням закону, оскільки вони не підписівали їх, а підписували лише заяву про приєднання. 03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справа № 342/180/17 та зазначила, що позичальник не підписував відповідні правила, а від так, банк не має право нараховувати проценти та неустойку, та зобов'язаний повернути лише тіло кредиту.

• Справи про відшкодування шкоди, завданої клієнтам. Приватбанк іноді несе відповідальність за грошові кошти, які були вкрадені з картки шахраями.

Особливості судових спорів з Приватбанком

Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, не підписаний позичальником, не може бути вважений частиною кредитного договору, який укладений сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить визначень про розмір процентів та неустойки. Таким чином, відсутні обґрунтування вважати, що сторони домовились письмово про ціну договору, що встановлена у формі оплати відсотків за користування кредитними коштами та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Отже, Відповідач повинен повернути лише НЕВИПЛАЧЕНУ суму кредиту (за наявності такової). Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що банк має право вимагати повернення фактично виданої суми кредиту. Проте, в позовній заяві, як правило, НЕ враховано сплату відсотків, які мали йти на погашення тіла кредиту.

Особливості розгляду судових спорів з Приватбанком в Україні

Судові спори з Приватбанком в Україні розглядаються в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Однак, у деяких випадках, до таких спорів можуть застосовуватися спеціальні правила, встановлені законодавством про банки і банківську діяльність.

Так, наприклад, у разі розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитом, суд може враховувати такі обставини, як:
• Сплачені клієнтом проценти по кредиту

ЗРАЗОК РІШЕННЯ СУДУ ПО ПРИВАТБАНКУ.

 

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне)
14 листопада 2023 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді М.Є. Бойко,
за участю:
секретаря судового засідання Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до _ про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - АТ КБ «Приватбанк» (далі – Банк) 10.05.2023 року звернувся до суду з позовом до _ про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.08.2019 року та судових витрат.

Заявник відзначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що разом із підписаною заявою його підпис розглядається як підтвердження укладення Договору про надання банківських послуг з Банком. Відповідач також підтвердив свою обізнаність із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які доступні на веб-сайті банку. У заяві відповідача, а також у паспорті споживчого кредиту підтверджується, що він отримав повну інформацію щодо умов кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, і початковий кредитний ліміт був встановлений. Крім того, для користування кредитним картковим рахунком він отримав кредитну картку, і пізніше розмір кредитного ліміту був збільшений до 200 000 грн. Зазначено, що заявник виконав свої зобов'язання за договором, надаючи відповідачеві можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого ліміту. Проте, станом на 5 березня 2023 року відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, накопичивши заборгованість у розмірі 221 931,81 грн., з якої 189 826,68 грн. становлять борг за тілом кредиту, а 32 105,13 грн. - за простроченими відсотками.

Зменшивши свої позовні вимоги у подальшому, позивач просив суд стягнути з відповідача за договором б/н від 01.08.2019 року 181 931,81 грн. – заборгованість за тілом кредиту та судові витрати.

Ухвалою від 08.06.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

В судові засідання представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не з»явився, проти розгляду справи в його відсутність не заперечував.

Відповідач та його представник – адвокат Майоров В.О. до суду також не з»явились, будучи належним чином повідомлені про дати, місце та час проведення судових засідань, проте адвокат 08.08.2023 року подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог Банку відмовити, оскільки застереження в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку суперечать чинному законодавству, а тому стягненню з відповідача підлягає лише сума фактично отриманих ним та неповернутих позивачу коштів, розмір якої дорівнює, на його думку, 12627 грн.48 коп.

01 вересня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій представник позивача просив позов задовольнити, оскільки відповідач був обізнаний про умови кредитування та визнав свої зобов»язання за Договором, про що свідчить їх виконання ним до певного часу належним чином, а тому його доводи про не ознайомлення з умовами кредитування не можуть бути прийняті судом до уваги. Крім того, на спростування доводів відповідача щодо наявності обов»язку у нього повернути лише фактично одержані кошти за договором кредиту вказав, що зарахування їх на погашення заборгованості здійснюється наступним чином: в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов»язані з одержанням виконання; в другу чергу боржником виплачуються проценти і неустойка, а лише в третю чергу сплачується основна сума боргу, що відповідає положенням ст.534 ЦК України.

Враховуючи неявку сторін, та на підставі ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу по суті без їх участі та не фіксувати судовий процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01 серпня 2019 року _підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ«Приватбанк», за змістом якої відповідач погодився, що ця анкета-заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, а також ознайомився і згоден з Умовами та Правилами, Тарифами банку, Пам»яткою клієнта та отримав їх примірник.

До вищезазначеної заяви банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ«ПРИВАТБАНК» та Витяг із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, а також Паспорт споживчого кредиту, підписаний _ом 30.10.2020 року (а.с.а.с. 34; 37; 42).

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що _. за період з 01 серпня 2009 року по 28 січня 2021 року видавалися кредитні картки: «Універсальна» GOLD, Master Card World Black Edition та Visa Platinum (а.с.31) .

Також з довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що відповідачу неодноразово змінювався кредитний ліміт, зокрема 10.11.2020 року кредитний ліміт був встановлений у розмірі 26 000 грн.; 27.11.2020 року – 200 000 грн.; 27.08.2021 року – 193 057,63 грн.; 09.11.2021 року – 182 000 грн.; 11.11.2021 року – 178612,58 грн.; 22.12.2021 року – 177 747,31 грн. та 27 грудня 2022 року такий ліміт був зменшений до 00 гривень (а.с.26).

Станом на 5 березня 2023 року відзначається, що через неналежне виконання умов договору про надання банківських послуг з боку банку, за розрахунками заборгованості від 1 серпня 2019 року, виникла сума в розмірі 221 931 гривень 81 копійка. Ця сума складається із заборгованості за кредитом в сумі 189 826 гривень 68 копійок і заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 32 105 гривень 13 копійок (пункт 9 заяви).

У заяві про зменшення позовних вимог банку вказано, що він просить суд стягнути лише суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 181 931 гривень 81 копійка, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 18 жовтня 2023 року (пункт 125 заяви).

Згідно з випискою щодо руху коштів по картці з періоду з 1 серпня 2019 року по 13 березня 2023 року, видно, що відповідач користувався кредитною картою, використовуючи кредитні кошти. Банк автоматично здійснював списання відсотків та щомісячних платежів, що також було зараховано ним як заборгованість за тілом кредиту, хоча фактично це не відбувалося.

Так, за вказаний період сума витрат по картці становить всього 1 169 765 гривень 04 копійки, сума зарахувань на картку 937 084 грн (а.с.12).
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують кредитні відносини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статті 626 та 628 Цивільного кодексу України визначають договір як угоду між двома або більше сторін, спрямовану на установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору формують умови, визначені сторонами, а також умови, які є обов'язковими згідно з актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет, ті, що визначені законом як істотні або обов'язкові для договорів даного виду, і умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згода.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти у визначених умовах, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою тієї ж статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не передбачено самим параграфом чи не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055
ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У більшості випадків підприємець, у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк», розробляє умови договорів приєднання. Оскільки ці умови створюються банком, вони мають бути зрозумілими для всіх споживачів та повідомленими їм на момент укладення договору, відповідно до статей 633 та 634 Цивільного кодексу України. Банк повинен підтвердити, що на час укладення договору діяли саме ці умови.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Порушенням зобов'язання може бути невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, згідно зі статтею 610 ЦК України. Такі порушення можуть призвести до правових наслідків, передбачених договором чи законом, включаючи зміну умов, сплату неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди, як це передбачено статтею 611 ЦК України. Прострочення, або невиконання зобов'язання в обумовлений строк, також вважається одним із видів порушення зобов'язання.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позику позикодавцеві у строк та в порядку, встановлені договором, у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилається на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті. Ці матеріали визначають умови позикового договору, включаючи період користування коштами, процентну ставку, права та обов'язки сторін, відповідальність та штрафи за порушення умов.

Однак відсутні підтвердження того, що відповідач був ознайомлений і згоден із зазначеними умовами на час укладення договору. Роздруківка із сайту позивача не може слугувати належним доказом, оскільки ці умови можуть змінюватися банком, як це визначено в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16 цс 15).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період – з часу виникнення спірних правовідносин (01.08.2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.05.2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

З урахуванням наведеного суд виходить з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при вирішенні спорів суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У позовній заяві Банк твердив, що відповідач був повністю проінформований про умови кредитування АТ КБ "ПРИВАТБАНК", вказавши на паспорт споживчого кредиту, який був підписаний 30 жовтня 2020 року. Однак суд не погоджується з цим, посилаючись на рішення Верховного Суду, згідно з яким паспорт споживчого кредиту підтверджує лише намір укладення договору у майбутньому, а не факт існуючих договірних відносин.

Суд також вказав, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не є укладенням договору та не фіксує волю сторін та його зміст. Отже, висновки суду відповідають рішенню Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

Суд дійшов висновку, що зазначена заборгованість не витікає з анкети-заяви від 01.08.2019 року, оскільки у ній відсутні умови щодо обов'язку сплати процентів, відповідальності за прострочення повернення боргу та інших деталей. Банк не представив додаткових договорів між сторонами.

Випискою про рух коштів по картці відповідача, наданої суду позивачем, підтверджується, що _ом Д.О. з наданих йому фактично Банком грошових коштів залишилось неповернутими на час розгляду справи 44 402,36 грн. (тіло кредиту), що і підлягає стягненню з відповідача.

До такого висновку суд дійшов, аналізуючи інші нарахування як списання банком внесених боржником коштів на оплату відсотків за користування кредитом та щомісячних комісій, які не узгоджені умовами договору. Відтак, такі дії Банку визнані неправомірними та безпідставними. Зазначені кошти мають бути зараховані на погашення тіла кредиту, тим самим зменшуючи суму відповідної заборгованості, як вказано позивачем у заяві від 19.10.2023 року (а.с.124) - 181 931,81 грн., шляхом віднімання протиправно списаних банком відсотків та комісії в розмірі 137 529,45 грн., залишаючи борг на рівні 44 402,36 грн.

Суд спростовує відповідача, вказуючи, що сума 40 000 грн., сплачена відповідачем 09.04.2023 року (а.120), вже врахована в розрахунку заборгованості, який Банк подав 19.10.2023 року (а.с.125). Таким чином, суд відкидає розрахунок заборгованості відповідача, викладений у відзиві на позов (а.с.95).

З огляду на те, що позивач фактично отримав та використав кошти, які відповідно до добровільного погашення боржником не були повернені АТ КБ "Приватбанк", це свідчить про порушення прав позивача. Він має право вимагати захисту своїх прав шляхом визнання обов'язку боржника виконати це зобов'язання.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню. Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Встановлено, що позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 3328,98 грн. (а.с.72).

Оскільки у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 44 402,36 грн., що становить 24,40 % від заявленої позивачем суми 181 931,81 грн. , стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 812,27 грн. ( 3328,98 грн. х 24,40%).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до _а Дениса Олексійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ________ на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 44 402,36 грн. заборгованості за тілом кредита за договором № б/н від 01 серпня 2019 року та судовий збір в сумі 812,27 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 17 листопада 2023 року.
Реквізити сторін:
Позивач: АТ КБ "Приватбанк", адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код ЄДРПОУ:14360570.
Представник відповідача: адвокат Майоров Василь Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3575 від 25.12.2008 року, видане Київською міською КДКА, адреса: м. Київ, просп. Перемоги, буд.2, оф.75.