Фраудаторний позов (зразок документа): що робити, якщо боржник продав майно та не повертає борг
У сучасній судовій практиці дедалі частіше застосовується інститут фраудаторного позову — дієвий механізм протидії недобросовісним діям боржників, які намагаються штучно позбутися майна з метою уникнення виконання грошових зобов’язань. Йдеться не про формальні порушення, а про зловживання правом, що прямо суперечить засадам добросовісності та справедливості цивільного обороту.
Правова природа фраудаторного позову
Фраудаторний позов — це звернення кредитора до суду з вимогою визнати недійсними правочини боржника, вчинені з метою приховування активів або виведення майна з-під можливого стягнення. Формально такі угоди можуть відповідати вимогам закону, однак їх реальна мета — заподіяння шкоди кредитору.
Практика Верховного Суду виходить із того, що свобода договору не є абсолютною. Вона обмежується принципами добросовісності, розумності та забороною зловживання правом. Якщо правочин укладено виключно для того, щоб унеможливити задоволення вимог кредитора, такий правочин підлягає судовому втручанню.
Суть фраудаторного правочину
Ключова особливість фраудаторного правочину полягає у розриві між формою та змістом:
- зовні угода виглядає законною (купівля-продаж, дарування, довіреність);
- фактично її мета — зменшення майнової маси боржника;
- наслідок — створення уявної платоспроможності або повна неможливість стягнення боргу.
Типовими ознаками є відчуження майна близьким родичам, продаж за заниженою ціною, укладення угод після виникнення заборгованості або на стадії судового спору.
Коли виникають підстави для фраудаторного позову
Підстави для подання такого позову зазвичай наявні у випадках, коли:
- боржник відчужує майно, яке могло бути об’єктом примусового стягнення;
- внаслідок укладення угоди боржник стає неплатоспроможним;
- правочин укладено з очевидним наміром нашкодити інтересам кредитора.
Суди оцінюють сукупність обставин: час укладення договору, коло контрагентів, економічну доцільність угоди, поведінку боржника до та після її вчинення.
Дії кредитора та процесуальна мета
Захищаючи свої права, кредитор:
- Звертається до суду з позовом про визнання правочину недійсним.
- Доводить недобросовісність боржника та факт зловживання правом.
- Переслідує практичну мету — повернення майна у власність боржника для подальшого звернення на нього стягнення.
Важливо розуміти: фраудаторний позов не є формальністю. Це інструмент, який потребує чіткої доказової бази та правильно вибудуваної правової позиції.
Типові приклади фраудаторних дій
Судова практика знає багато характерних ситуацій, зокрема:
- - продаж єдиного житла близькому родичу напередодні банкрутства;
- - видача генеральної довіреності родичу з подальшим масовим даруванням майна;
- - відчуження активів одразу після отримання претензії або подання позову кредитором.
ЗРАЗОК ПОЗОВУ ПРО про визнання фраудаторним договору дарування квартири
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання фраудаторним договору дарування квартири
ВИКЛАДЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ ТА ОБСТАВИН СПРАВИ
1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПЕРВИННОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Первинне зобов'язання виникло на підставі договору підряду, укладеного між сторонами 25 жовтня 2021 року.
1.1. Договір підряду від 25 жовтня 2021 року
Відповідно до умов Договору підряду № _____ Позивач (у якості Замовника) передала кошти Відповідачу (у якості Підрядника) для виконання таких зобов'язань:____________
Строк виконання встановлено до 31 травня 2022 року включно.
Справа про стягнення грошових коштів розглядається в Ірпінському міськрайонному суді Київської області (справа: 367/7760/25)
1.2. Виконання Позивачем своїх зобов'язань
На підтвердження добросовісного виконання, Позивач перерахувала грошові кошти у сумі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларів США, що підтверджується Актом приймання-передачі коштів, копія якого додається до позовної заяви.
1.3. Невиконання Відповідачем своїх зобов'язань
Незважаючи на отримані кошти, Відповідач не виконав умови Договору у повному обсязі. Жодних повідомлень про неможливість виконання не надходило, крім звернення від 14 червня 2025 року. Таким чином, Відповідач усвідомлено уникав виконання своїх зобов'язань.
1.4. Трансформація зобов'язання в грошову позику
У результаті накопичення претензій відбулася трансформація первинного зобов'язання в грошове.
13 січня 2025 року між сторонами був укладений усний договір позики, за яким:
- Позивач передала грошові кошти у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США;
- Строк повернення встановлено до 01 травня 2025 року;
- Факт отримання коштів підтверджується власноруч написаною Відповідачем розпискою.
На момент укладення позики Відповідач був добре обізнаний про свою заборгованість і про невиконані попередні зобов'язання.
2. ФАКТИ НЕЗАКОННОГО ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА
2.1. Описання відчуженого майна
У 2024 році Відповідач-1 (син) отримав у дарування від Відповідача-2 (батько) квартиру за адресою:______________
Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом під номером 1664 (реєстраційний номер об'єкту 3127326032080).
2.2. Ознаки фраудаторності правочину
На час укладення договору дарування Відповідач-2 мав наступні обставини, які свідчать про фраудаторність:
1) наявність невиконаних грошових зобов'язань перед Позивачем у розмірі 50 000 доларів США та 55 000 доларів США;
2) знання про неможливість виконання попередніх зобов'язань за Договором підряду;
3) умисне приховування майна від можливості судового стягнення;
4) відчуження майна на користь близького родича (сина);
5) безоплатна природа договору;
6) відсутність заходів зі погашення накопичених боргів.
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
(щодо визнання договору недійсним як фраудаторного правочину)
Викладені у позові обставини свідчать про те, що оспорюваний Договір відчуження (дарування) є фраудаторним правочином. Його укладення мало на меті не реальне настання правових наслідків, а штучне виведення активів з власності Боржника для унеможливлення стягнення заборгованості.
1. Поняття фраудаторності та зловживання правом
Згідно з принципами, закріпленими у ст. 3 та ст. 13 ЦК України, учасники цивільних відносин зобов’язані діяти добросовісно. Зокрема, не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом у будь-яких формах.
Фраудаторний правочин — це договір, укладений боржником на шкоду кредитору з метою приховати майно від звернення стягнення. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 2-р(II)/2021, правопорядок не може залишати поза реакцією дії, які є очевидно недобросовісними, навіть якщо вони не порушують конкретних імперативних норм.
2. Критерії фіктивності та відсутності реальних намірів
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону (не спрямований на реальні наслідки), є порушенням ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 та ст. 234 ЦК України є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Ключові ознаки фіктивності у даній справі:
· Момент укладення: Правочин вчинено в період існування значної простроченої заборгованості перед Позивачем.
· Суб’єктний склад: Майно відчужено на користь близького родича (батька), що вказує на наявність спільного умислу сторін приховати майно (Постанова ВС від 22.04.2021 у справі № 908/794/19).
· Мета: Відповідач-1 усвідомлював, що після відчуження спірної квартири у нього відсутнє інше майно, за рахунок якого він може виконати зобов’язання.
3. Актуальна судова практика Верховного Суду
Аргументація Позивача повністю корелюється з усталеною практикою Верховного Суду:
· Постанова ВП ВС від 03.07.2019 (справа № 369/11268/16-ц): Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам, може бути визнаний недійсним у межах «позаконкурсного оспорювання» на підставі загальних засад добросовісності.
· Постанова ВС від 29.06.2022 (справа № 750/11492/19): Будь-який правочин боржника, внаслідок якого він стає неплатоспроможним у період наявності боргу, має ставитися під сумнів і набуває ознак фраудаторності.
· Постанова ВС від 11.11.2020 (справа № 619/82/19): Відчуження майна на безвідплатній основі (дарування) на користь родича після виникнення боргу є очевидним зловживанням правом.
4. Висновок
Правочин, укладений Відповідачем-1, не мав на меті фактичний перехід права власності для використання майна Обдаровуваним, а був інструментом «вживання права на зло». Враховуючи, що договір дарування укладено під час існування невиконаного грошового зобов’язання, такий правочин порушує публічний порядок та майнові інтереси кредитора.
Важливо: Навіть якщо договір був реально виконаний (передано ключі, зареєстровано право), це не виключає його фраудаторності, якщо головною метою було уникнення виконання судового рішення (Постанова ВС від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
3. ЗАСТОСУВАННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ДО ЦІЄЇ СПРАВИ
На підставі наведеної практики Верховного Суду, у цій справі наявні всі необхідні ознаки фраудаторного правочину:
✓ невиконані грошові зобов'язання у розмірі 50 000 доларів США та 55 000 доларів США за договором позики та невиконані зобов'язання за Договором підряду;
✓ обізнаність Відповідача про борг (він сам написав розписку);
✓ умисне спрямування договору на приховання майна;
✓ дарування близькому родичу (сину) – класична ознака;
✓ безоплатна форма унеможливлює повернення майна при погашенні боргу.
ПОСИЛАННЯ НА НОРМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Позов обґрунтовується на таких положеннях Цивільного кодексу України:
Стаття 202 – визначення правочину;
Статті 203 (ч. 1 та 5) – вимоги до змісту та реальності правочину;
Статті 3 та 13 – принципи добросовісності та недопустимості зловживання правом;
Стаття 215 – загальні підстави недійсності правочинів;
Стаття 216 – наслідки недійсності правочину;
Стаття 228 – недійсність правочину, що порушує публічний порядок;
Стаття 234 – визначення та наслідки фіктивного правочину.
ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ
Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги до Відповідача про виконання кредитного зобов'язання та повернення коштів позики, в тому числі подана позовна заява. Відповідачем вчинені дії, спрямовані на уникнення виконання цієї вимоги, що підтверджує умисельність його дій.
Підтверджую, що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих же підстав.
Попередній орієнтовний розрахунок сум судових витрат, що поніс та очікує понести Позивач у зв'язку з розглядом справи:
Судовий збір - .
ОСНОВНІ МОТИВАЦІЇ ПОЗОВУ
Позивач звертається до суду з цим позовом з таких підстав:
1. Відповідач, будучи боржником, умисне приховав майно від кредитора, що порушує принципи справедливості та добросовісності;
2. Договір дарування укладений з явною метою уникнути виконання боргового зобов'язання;
3. Правопорядок не повинен терпіти такі очевидно недобросовісні дії боржника;
4. Визнання договору недійсним дозволить задовільти справедливі вимоги кредитора;
5. Судова практика Верховного Суду повністю підтримує такі позови і встановлює чітку позицію щодо неприпустимості подібних дій боржників.
На підставі викладеного та з урахуванням норм Цивільного кодексу України та судової практики Верховного Суду України,
ПОЗИВАЧ ПРОСИТЬ СУД:
1. ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМ договір дарування нерухомого майна (квартири), укладений 22 квітня 2024 році між ____________та _______________, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області під реєстраційним номером 1664, що стосується квартири за адресою: ____________(реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна __________).
2. ПОКЛАСТИ на Відповідачів солідарно всі судові витрати, поніслені Позивачем у зв'язку з розглядом цієї справи, включаючи:
- удовий збір у розмірі, встановленому чинним законодавством;
- витрати на оплату послуг представника Позивача у розумінні частини 1 статті 91 ЦПК України.
ДОДАТКИ ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1. Копія позовної заяви для всіх учасників справи (3 примірники);
2. Квитанція про сплату судового збору;
3. Орієнтовний ордер на нерухоме майно, що є об'єктом спору;
4. Копія розписки, власноруч написаної Відповідачем про отримання коштів позики (оригінал у Позивача);
5. Копія Договору підряду № 0125/1021 від 25 жовтня 2021 року (оригінал у Позивача);
6. Копія Акту приймання-передачі коштів, підписаного обома сторонами;
7. Розширені витяги та документи з реєстраційної справи нерухомого майна з Державного реєстру речових прав;
8. Копія договору дарування, посвідченого нотаріусом (копія електронного доказу);
9. Документи про реєстрацію переходу права власності на Відповідача-1.
ДАТА ТА ПІДПИС
Дата складення позовної заяви: 5 вересня 2025 року
Представник Позивача:
____________________________
(підпис)
Майоров Василь Олександрович