Фінансовий моніторинг криптовалюти в Україні: правові аспекти та практичні рекомендації (станом на 2026 рік)
Криптовалюта, як форма віртуальних активів, давно вийшла за межі нішевого інструменту для ентузіастів і стала значущим елементом глобальної фінансової системи. В Україні, де ринок криптоактивів демонструє стрімке зростання (за даними Chainalysis, країна посідає 6-те місце у світі за сприйняттям криптовалют), регулювання цього сегменту набуває критичного значення. Особливе місце тут займає фінансовий моніторинг (фінмоніторинг), спрямований на запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (AML), фінансуванню тероризму (CFT) та іншим ризикам.
Законодавство України, гармонізоване з рекомендаціями FATF (Financial Action Task Force), встановлює чіткі правила для суб'єктів, що працюють з криптовалютою. Ця стаття аналізує ключові норми, обов'язки учасників ринку, порогові значення операцій та наслідки порушень. Інформація базується на актуальних джерелах, включаючи Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...» (№ 361-IX від 06.12.2019, з змінами) та Закон «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX від 17.02.2022), а також оновленнях 2025 року.
Правовий статус криптовалюти в Україні
Криптовалюта визначається як віртуальний актив — цифрове вираження вартості, яке може бути об'єктом обміну, зберігання чи інвестицій. Згідно зі ст. 1 Закону № 2074-IX, віртуальні активи не є валютними цінностями чи е-грошами, але підпадають під регулювання обороту. Вони класифікуються як нематеріальні активи для податкових цілей (ст. 22 Податкового кодексу України, ПКУ).
У 2025 році ринок криптовалют легалізовано: з вересня ухвалено законопроєкт № 10225-д у першому читанні, який передбачає повне регулювання, включаючи оподаткування як інвестиційних активів (без пільг, на рівні з акціями чи нерухомістю). До літа 2025 року очікується остаточне ухвалення, що синхронізує Україну з ЄС та МВФ. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) опублікувала матрицю оподаткування віртуальних активів 9 квітня 2025 року, де податок на прибуток від продажу становить 18% + 1,5% військовий збір.
Верховний Суд у постановах (наприклад, від 16.10.2022 у справі № 820/5120/16) підтвердив, що криптовалюта не оподатковується ПДВ як фінансова послуга, посилаючись на практику ЄСПЛ. Однак, судова практика щодо захисту прав власників криптоактивів обмежена: деякі суди (наприклад, Дарницький районний суд, 2016) відмовляли в позовах, вважаючи крипту "віртуальною річчю" без індивідуальних ознак, але апеляційні інстанції (Східний апеляційний господарський суд, 2020) визнають договори купівлі-продажу чинними.
Фінмоніторинг: ключові норми та суб'єкти
Фінмоніторинг криптовалюти регулюється Законом № 361-IX та Постановою НБУ № 65 (з оновленнями 2025 року). Суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) включають:
- Провайдерів послуг віртуальними активами (ПВА): криптобіржі, обмінники, гаманці (ст. 5 Закону).
- Банки, що проводять операції з криптою (конвертація fiat ↔ crypto).
- Фізичних та юридичних осіб, що здійснюють обмін чи зберігання.
Обов'язки СПФМ:
- Ідентифікація та верифікація (KYC): Збір даних про клієнта (ПІБ, паспорт, РНОКПП, бенефіціарів) для всіх операцій від 30 000 грн (Travel Rule, ст. 11 Закону).
- Ризико-орієнтований підхід: Класифікація клієнтів за ризиком (низький, середній, високий) з посиленою перевіркою для PEP (політично значущих осіб) чи операцій з високим ризиком (анонімні гаманці, P2P).
- Моніторинг транзакцій: Автоматизований аналіз на аномалії (AI-інструменти, рекомендовані НБУ).
- Звітність: Повідомлення до Держфінмоніторингу про:
- Обов'язкові операції від 400 000 грн (еквівалент).
- Підозрілі операції (невідповідність джерел коштів, часте зняття готівкою, зв'язок з санкційними адресами).
У 2025 році посилено контроль за "міксуванням" задекларованих і незадекларованих коштів: банки та біржі мусять перевіряти походження активів. Держфінмоніторинг автоматично передає дані до податкової при підозрах на ухилення.
| Поріг операції | Вимога | Приклад |
|---|---|---|
| Від 30 000 грн | KYC + Travel Rule (дані відправника/отримувача) | Обмін BTC на UAH через біржу |
| Від 400 000 грн | Обов'язкове повідомлення до Держфінмоніторингу | Продаж крипти з виводом на банківський рахунок |
| Будь-яка сума (підозріла) | Посилена перевірка + звіт | Транзакції з даркнет-адресами чи високим обсягом без обґрунтування |
Практичні рекомендації для учасників ринку
Для фізичних осіб (інвесторів та трейдерів)
- Легалізація доходів: Декларуйте прибуток у річній декларації (строк — 1 травня наступного року, сплата — до 1 серпня). Зберігайте докази походження (виписки з бірж, договори). Уникайте "сірих" обмінників — використовуйте зареєстровані ПВА (наприклад, ті, що ліцензовані НКЦПФР).
- Проходження перевірки: При конвертації в гривні готуйте документи (довідки про зарплату, спадщину, інвестиції). Банки (як у практиці з "Айбокс") можуть блокувати рахунки за підозри.
- Ризики: У 2025 році НБУ посилив моніторинг P2P-транзакцій; уникати анонімних гаманців, щоб не потрапити під санкції.
Для бізнесу (криптобіржі, обмінники)
- Реєстрація: ПВА мусять зареєструватися в НБУ чи НКЦПФР, впровадити AML-системи. З 2025 року — обов'язковий аудит compliance.
- Захист клієнтів: Забезпечити сегрегацію активів, страхування ризиків (відповідно до Закону № 2074-IX).
- Міжнародний аспект: Дотримання FATF — заборона на операції з юрисдикціями високого ризику (наприклад, Росія).
Приклад: IT-спеціаліст з Києва успішно пройшов перевірку, надавши виписки з Binance та договір фрілансу, уникнувши блокування рахунку.
Наслідки порушень та судова практика
Порушення фінмоніторингу тягне штрафи до 10% статутного капіталу СПФМ (ст. 33 Закону № 361-IX) або кримінальну відповідальність (ст. 209 КК України — легалізація, до 15 років). Для фізосіб — блокування рахунків, податкові донарахування (18% + пеня).
Судова практика 2025 року: Верховний Суд (постанова від 17.11.2025) підтвердив, що банки не можуть розривати відносини без доказів ризиків, але для крипти акцент на обґрунтуванні підозр (аналогічно справі № 759/1627/25 про високий ризик). У справі про оподаткування (2022) ВС скасував ПДВ на криптообмін, але наголосив на декларуванні прибутку.
Висновок
Фінмоніторинг криптовалюти в Україні — це не бар'єр, а інструмент для прозорості та захисту ринку, що відповідає глобальним стандартам. З наближенням повної легалізації у 2025–2026 роках (зміни до ПКУ та інтеграція з ЄС), учасники ринку отримають чіткі правила, але з посиленим контролем. Рекомендуємо консультуватися з юристами для compliance, використовувати ліцензовані платформи та документувати всі операції. Для оновлень стежте за сайтами НБУ, НКЦПФР та Держфінмоніторингу