Апеляційна скарга на позов ЖЕК: стратегія захисту прав споживачів комунальних послуг

У сучасних реаліях України позови житлово-експлуатаційних контор (ЖЕК) та управляючих компаній до мешканців багатоквартирних будинків стали поширеним явищем. Однак не завжди такі позови є обґрунтованими з правової точки зору. Апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції може стати ефективним інструментом захисту прав споживачів комунальних послуг.

Основні підстави для апеляційного оскарження

1. Порушення договірних відносин

Ключова проблема: Часто ЖЕК не може надати доказів існування належно укладеного договору з конкретним мешканцем.

Правова позиція: Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникає з договору, який укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір та її прийняття іншою стороною.

Аргументи для апеляції:

• - Відсутність підписаного договору між сторонами
• - Неналежне оформлення договорів приєднання
• - Порушення процедури укладення публічних договорів

2. Недотримання вимог Закону "Про житлово-комунальні послуги"

Проблемні аспекти:

• - Відсутність індивідуальної інформації для кожного будинку в договорах приєднання
• - Неналежне розміщення інформації на веб-сайтах
• - Порушення вимог щодо якості послуг

Стаття 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вимагає розміщення детальної інформації для кожного багатоквартирного будинку окремо.

3. Надання послуг третім особам

Типова ситуація: ЖЕК фактично надає послуги управляючій компанії, а не безпосередньо мешканцям, що підтверджується:

• - Корінцями нарядів з опалення
• - Особистими рахунками абонентів управляючих компаній
• - Підписами представників управляючих компаній

Процедурні аспекти апеляційного оскарження

Строки подання апеляційної скарги

Відповідно до статті 353 ЦПК України, апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Обов'язкові елементи апеляційної скарги

1. 1. Найменування суду, до якого подається скарга
2. 2. Відомості про апелянта та інших учасників справи
3. 3. Зміст оскаржуваного рішення та його номер
4. 4. Підстави для апеляційного оскарження
5. 5. Вимоги апелянта до апеляційного суду
6. 6. Перелік документів, що додаються

Київський апеляційний суд

Заявник (Відповідач): _____
Адреса: 03051, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 2, кв. 32
РНОКПП: _____

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київтеплоенерго»
Адреса: 01032, Київ, вул. Жилянська, 83/53
Код ЄДРПОУ: 40538421
Номер телефону: +38(044) 289-21-57
Електронна адреса: energozbut@kte.kmda.gov.ua
Електронний кабінет: наявний

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі № _____

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ УХВАЛЕННІ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ

Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі № _____ позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до відповідача про стягнення заборгованості був задоволений частково. Була подана заява про перегляд, але суд відмовив у перегляді заочного рішення та залишив рішення в силі, а саме:

Стягнуто з відповідача на користь КП «Київтеплоенерго»:

• заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 46,170.22 грн
• заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 58,476.22 грн
• судовий збір у розмірі 2,270 грн

Порушення права на справедливий судовий розгляд

Відповідач зазначає підставою для перегляду заочного рішення те, що не мав можливості з'явитися до суду з поважних причин, оскільки не знав про поданий позов та відповідно не отримував кореспонденції від суду.

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлялися відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, як свідчать матеріали справи, судова повістка про слухання справи була повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Неналежне повідомлення про судове засідання

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1. відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання
2. відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин
3. відповідач не подав відзив
4. позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Відповідач будь-яких повісток з суду, позовну заяву та копію заочного рішення не отримував, що підтверджується конвертами з поміткою «повернуто». Про дане рішення відповідач випадково дізнався з офіційного веб-сайту Судової влади України. За таких обставин, причини неявки в суд та не подання відзиву є поважними.

Судова практика щодо належного повідомлення

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 752/11896/17 викладена правова позиція про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 року у справі № 127/2871/16-цповернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Порушення принципів рівності та змагальності

Відповідно до пунктів 2, 4 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справі «Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, пункт 33).

Таким чином, суд, розглянувши справу за відсутності відповідача та за відсутності будь-яких письмових заяв по суті справи від нього, порушив принципи рівності та змагальності сторін, що є складовою права на справедливий судовий розгляд.

Заочне рішення отримано після ознайомлення зі справою – 26.05.2025.

ІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення:

• заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 31,190.55 грн
• заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14,979.67 грн
• заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 37,559.04 грн
• заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 20,917.18 грн
• витрат з отримання інформації з Державного реєстру у розмірі 33 грн
• витрат по оплаті судового збору у розмірі 2,270 грн

1. Застосування позовної давності

Відповідач вважає, що на наступну заборгованість спливла позовна давність:

• заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 31,190.55 грн
• заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 14,979.67 грн

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Часткова оплата комунальних послуг не є підставою для переривання строку позовної давності по кожному місячному платежу. Позовна давність не переривалась навіть частковими сплатами.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX доповнено пункт 12 до прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину».

Право на заявлення про позовну давність в апеляційній скарзі

У п. 73 постанови Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 200/11343/14-ц зроблено висновок, що якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить по ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

2. Відсутність належного договірного оформлення

Відсутність безпосереднього договору між Позивачем та Відповідачем. Позивач не надав доказів існування належним чином укладеного та підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Цивільного кодексу України, відносини у сфері надання послуг мають бути врегульовані договірними відносинами.

Надання послуг іншим суб'єктам. Як вбачається з наявних у справі документів, а саме «Корінець наряду» з опалення (стор. 12-17 матеріалів справи), Позивач надає послуги не безпосередньо Відповідачу, а Управляючій компанії та ЖЕК, зокрема, «КП Чоколівське Солом'янської РДА». У графі «Назва споживача» чітко вказано «КП Чоколівське Солом'янської РДА», а також їх особистий рахунок абонента 1541387.

• Відсутність безпосереднього договору між Позивачем та Відповідачем.Позивач не надав доказів існування належним чином укладеного та підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг (у тому числі послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання) саме з Відповідачем. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Цивільного кодексу України, відносини у сфері надання послуг мають бути врегульовані договірними відносинами, де чітко визначені права та обов’язки сторін, перелік наданих послуг, порядок їх обчислення, тарифи та порядок розрахунків. Відсутність такого договору ставить під сумнів правомірність виставлених рахунків та позовних вимог в цілому.
• Надання послуг іншим суб’єктам.Натомість, як вбачається з наявних у справі документів, а саме «Корінець наряду» з опалення (стор. 12-17 матеріалів справи), Позивач (як надавач послуг ЖКГ та опалення) надає послуги не безпосередньо Відповідачу, а Управляючій компанії та ЖЕК, зокрема, «КП Чоколівське Солом’янської РДА». У графі «Назва споживача» чітко вказано «КП Чоколівське Солом’янської РДА», а також їх «особистий рахунок абонента» 1541387. До того ж, усі ці документи підписані «Представником споживача» - провідним інженером Радченко І.П., що підтверджує факт надання послуг саме цьому підприємству, а не Відповідачу. Позивач посилається на нібито особистий рахунок Відповідача 1541387000320100, однак цей рахунок не кореспондується з інформацією у наданих Позивачем документах, де споживачем послуг зазначено інше комунальне підприємство. Це свідчить про повну відсутність доказової бази щодо прямих договірних відносин та надання послуг саме Відповідачу.
• Недоведеність факту надання послуг та коректності нарахувань.Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт надання послуг ЖКГ та опалення безпосередньо Відповідача у заявлених обсягах. Зокрема, у матеріалах справи відсутні: Акти встановлення будинкових лічильників, які б підтверджували їх належний облік. Акти зняття показників лічильників, які б були підписані представниками як Позивача, так і споживача послуг (у цьому випадку – Відповідача або управителя будинку). Чіткі формули розрахунків, застосовані для нарахування плати за послуги, а також їх економічне та нормативне обґрунтування. Підтверджуючі документи до нарахованих послуг, що свідчили б про їх надання в повному обсязі та належній якості.

Крім того, позивач посилається на публічний договір приєднання, нібито опублікований у газеті. Однак, у матеріалах справи відсутня інформація про те, що цей договір був опублікований саме для будинку в Солом'янському районі м. Києва, де мешкає Відповідач. Крім того, згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі укладення публічних договорів приєднання, виконавці послуг зобов'язані розміщувати вимоги до якості послуг та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті, а також повідомляти про місце публікації на інформаційних стендах та/або рахунках. Жодних доказів виконання цих вимог Позивачем не надано.

Також, у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

3. Відмова від послуги централізованого постачання гарячої води

Відповідач інформує суд, що з 2002 року він має індивідуальний водонагрівач та відмовився від надання послуг з централізованого постачання гарячої води. Відповідна заява була подана до ЖЕК. Факт наявності власного водонагрівача та відмови від централізованого постачання унеможливлює нарахування плати за цю послугу, оскільки Відповідач її фактично не отримує.

4. Непрозорість алгоритму нарахування

Позивачем не надано чіткого та зрозумілого алгоритму нарахування середніх витрат та формул, які застосовувались при розрахунку суми заборгованості. Відсутність прозорості у методології нарахувань унеможливлює перевірку коректності та обґрунтованості заявлених сум.

5. Відсутність доказів надання послуг

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт надання послуг безпосередньо Відповідачу у заявлених обсягах. Зокрема, у матеріалах справи відсутні:

• Акти встановлення будинкових лічильників
• Акти зняття показників лічильників, підписані представниками обох сторін
• Чіткі формули розрахунків, застосовані для нарахування плати за послуги
• Підтверджуючі документи про надання послуг у повному обсязі та належній якості

6. Недоведеність факту надсилання рахунків

Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували належне надсилання рахунків Відповідачу та їх отримання. Згідно з чинним законодавством, саме на надавача послуг покладається обов'язок доведення факту доведення інформації про нараховані послуги до відома споживача.

На підставі вищезазначеного та керуючись чинним законодавством України, практикою Великої Палати Верховного Суду та принципами Європейської конвенції з прав людини,

ПРОШУ:

1. Поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі № _____;
2. Скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі № _____ та ухвалити нове рішення, яким відмовити у  з задоволенні позовних вимог у повному обсязі;
3. Застосувати строк позовної давності за вимогами Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ___________ щодо заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року.

Додатки:

1. Копія заяви із додатками для всіх учасників справи.
2. Квитанція про сплату судового збору.
3. Ухвала суду.

08.08.2025 рік