Выиграли дело в суде и восстановили срок принятия наследства

К нам обратился клиент, пропустивший срок принятия наследства в связи с пандемией в 2020 году. Мы ему предложили два варианта. Первый – восстановить срок, а второй – это признание права собственности на квартиру в порядке наследования. Мы выбрали первый вариант, поскольку не нужно платить судебный сбор в размере 1-го процента стоимости квартиры.

Мы подготовили исковое заявление, открыли наследственное дело у нотариуса и через суд истребовали указанное дело. В этой категории дела истребование нотариального дела имеет существенное значение для судьи, поскольку доказано отсутствие других наследников.

Мы доказали факт пропуска срока на принятие наследства по уважительным основаниям и получили решение в нашу пользу, поскольку причины пропуска срока для принятия наследства связаны с объективными, непреодолимыми, существенными трудностями для наследника на совершение этих действий.

Что касается дополнительного срока, который был установлен для подачи истцом заявления о принятии наследства, то суд пришел к выводу о возможности установления срока в два месяца со дня вступления решения в законную силу, который суд считает достаточным для подачи соответствующего заявления.

Телефон для консультации – 063-595-87-10

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. №

21 лютого 2022 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Журибеди О.М.,
за участі секретаря судових засідань Мурга Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом а Дениса Володимировича до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Майоров В.О., який діє в інтересах а Д.В. 05.11.2020 року звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03.12.2019 р. померла мати позивача Людмила Іванівна, після смерті якої відкрилась спадщина. 15.10.2020 року позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 16.10.2020 року державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої Л.І. так як пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Померла Л.І. є рідною матір’ю позивача. Покійна мала у власності квартиру № в будинку по вул. Котельникова в м. Києві, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру виданого 17.04.2002 року Головним управління житлового забезпечення КМДА. Зазначив, що після поховання Л.І. позивач не зміг вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, в зв’язку з запровадженням на території України карантину спричиненого короновірусом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2020 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача КМР в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив, яким просить суд постанови рішення згідно вимог чинного законодавства та розглянути справу за відсутності представника КМР.
Представник Першої київської державної нотаріальної контори в судове засіданні не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, якою просить постанови рішення згідно вимог чинного законодавства та розглянути справу за відсутності представника нотаріальної контори.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 03.12.2019 року померла Людмила Іванівна, року народження, що підтверджується актовим записом № 1286 Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яка доводилась позивачу рідною матір’ю.

1. 10..2020 року позивач Д.В. звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої 03.12.2019 року Л.І.

Однак, 16.10.2020 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої Л.І., так як Д.В. пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що покійній на підставі свідоцтва про право власності на квартиру виданого 17.04.2002 року Головним управління житлового забезпечення КМДА належала квартира № в будинку по вул. Котельникова в м. Києві.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з  непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ______ до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити у Денису Володимировичу ( 30.01.1983 року народження, РНОКПП 30346891, місце проживання: м. Київ, вул. Металістів, , кв. ) додатковий строк для прийняття спадщини у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті Людмили Іванівни, що померла 03.12.2019 року, та була зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Котельникова Михайла, , кв. .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда