Стягнення боргу через суд (зразок позову про повернення боргу)
Стягнення боргів
• Вам не віддають борг
• Необхідно повернути гроші за розпискою
• Стягнути борги з юридичної особи
• Боржник прострочив оплату
• Покупець не сплатив за товар
• Накладення арешту на майно
Відомо, що борги погіршують відносини між людьми, але вони можуть стати суцільним кошмаром для непідготовленої людини, яка вплуталася в боротьбу за свої накопичення. Часом повернення грошей законному господареві виявляється не по зубах навіть фахівцям.
Довіртеся професіоналам. Ваша команда адвокатів володіє унікальними алгоритмами стягнення боргів, що не раз довели ефективність в судах.
Звертаємо Вашу увагу, що виконавець не може відмовити у відкритті провадження по стягненню боргу в зв'язку з відсутністю ідентифікаційного номера боржника або серії та номера його паспорта. На сьогоднішні день такі ситуації зустрічаються дедалі частіше, проте ми успішно долаємо, у тому числі, і такі перешкоди, і досягаємо позитивного результату у вигляді повернення грошей.
Мимоволі зіткнулися із заплутаність судової ситеми, але хочете повернути свої гроші?
Стягнення коштів з великої компанії, що має свій юридичний відділ?
Як не залишитися обманутим шахраями і відновити матеріальний стан?
Як накласти арешт на майно боржника?
Як правильно скласти розписку?
Ми знаємо про борги більше, ніж Ваші боржники!
Зразок позову про повернення боргу
Оболонський районний суд м. Києва
Позивач:
Адреса:
РНОКПП:
Відповідач: Адреса:РНОКПП:
ПОЗОВНА ЗАЯВАпро стягнення заборгованості
Пояснення відносно законності подання позову саме до Оболонського районного суду міста Києва полягає в тому, що відповідно до частини 8 статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.
В пункті 12 Договору позики від 15.01.2020 року укладеним між Позивачем та Відповідачем, зазначено, що місце виконання даного договору – Оболонський район міста Києва.
Підстави позову полягають в наступному:
- 01.2020 року у місті Києві, на підставі розписки отримав від мене, , грошові кошти в розмірі 4 000 000 (чотири мільйона) гривень для купівлі квартири за адресою: . За домовленістю, що була зазначена в розписці, Відповідач зобов’язувався повернути Позивачу позичену суму грошових коштів в строк до 15.01.2021 року.
Через деякий час дана розписка була втрачена і щоб підтвердити існування такого зобов’язання Позивач та Відповідач домовилися укласти Договір позики (копія додається до позовної заяви) на тих самих умовах, строках та в сумі, що були зазначені в розписці.
Окрім підписання Договору позики, Позивачем та Відповідачем також були укладені та підписані додаткові угоди.
- 1. 04.2020 року було укладено та підписано Додаткову угоду №1 до Договору позики, якою було змінено строк повернення позики. Так, відповідно до цієї додаткової угоди, зобов’язався повернути . позичені грошові кошти в строк до 15.08.2020 року (копія Додаткової угоди №1 додається).
- 2. 07.2020 року було укладено та підписано Додаткову угоду №2 до Договору позики, якою було змінено строк повернення позики, а також змінено суму позики. Так, відповідно до цієї додаткової угоди, сума позики була змінена до 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень для купівлі квартири за адресою: та проведення в ній ремонту, а також . зобов’язався повернути . всі позичені грошові кошти в строк до 15.05.2021 року.
Зазначаємо, що на виконання свого зобов’язання повернув . наступні грошові суми:
• 15.02.2020 року було повернуто частину боргу в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;
• 15.03.2020 року було повернуто частину боргу в сумі 500 000 (п’ятсот тисяч) гривень;
• 14.04.2020 року було повернуто частину боргу в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень;
• 15.03.2021 року було повернути частину боргу в сумі 900 000 (дев’ятсот тисяч) гривень.
Загальна сума коштів, які були повернуті Відповідачем на користь Позивача становить 2 000 000 (два мільйона) гривень. На підтвердження вказаного факту, були надані розписки, які були втрачені. Таким чином, даний факт підтверджує повторні записи зроблені Позивачем на зворотній стороні Договору позики, копія яких додається до позовної заяви.
Таким чином, у Відповідача залишається борг перед Позивачем, що становить різницю між позиченими коштами та повернутими, а саме: 8 000 000 – 2 000 000 = 6 000 000 (шість мільйонів) гривень.
Всі вищезазначені обставини є доказом того, що Відповідач отримав грошову суму від Позивача, а відповідно має зобов’язання та обов’язок їх повернути.
Проте, незважаючи на досягнуті домовленості Відповідач на момент подання цієї позовної заяви, взяті на себе зобов’язання так і не виконав, що спричинило порушення прав та виникнення збитків для Позивача.
Зазначаємо, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням повернути борг та намагався вирішити конфлікт в позасудовому порядку. Однак, Відповідач уникає повного виконання покладеного на нього зобов’язання. Постійно уникає зустрічі та ухиляється від сплати боргу, що залишився.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити _.
Відповідно до статті 640 Цивільного Кодексу України якщо для укладення договору необхідні також передання _.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року №6- 50цс16, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Сума заборгованості відповідно до Договору позики від 15.01.2020 року, яку необхідно стягнути з Відповідача становить 6 000 000 (шість мільйонів) гривень.
На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
- Стягнути з (РНОКПП: ) на користь (РНОКПП: ) грошові кошти в сумі 6 000 000 (шість мільйонів) гривень.
«» 2021 рік _ представник Майоров В.О